Багато казок забуто про мене. Однак кістки залишаються і залишаються правдою.
Я - Велика Висока Королева цього Світу й Потойбіччя, адже вони існують обабіч. Я - чорна і щедра земля, зелений луг, що живить лошат, затінений ставок, печера, прихована у пагорбі. Я - Біла Кобила, вирізана із крейди, чиє благословення приносить родючість полям, тваринам і жінкам; мої птахи співають над заходом пісні сну і пробудження, смерті й життя. Я - кістяно-біла Матір духів, до яких все повертається в свій час; і я - та, що розміщує насінини душ у черево нової матері, щоб було воно народженим.
Та багатьма шляхами кістки можуть падати.
Та багатьма шляхами кістки можуть бути прочитані.
Я - Королева Чоловіків в її соромі і болі, помилково звинувачена у вбивстві власної дитини. Чарівний світ забрав мого малолітнього сина, і в їх страху й зневірі я визнана винною у його смерті, хоча я невинна. У якості покарання я сиділа біля передніх воріт і я просила усіх, хто заходив у них, чи не осідлають вони мене, як кобилу, адже, якщо вони погодяться, я муситиму віднести їх на своїй спині у замок. Через декілька років мій син знайшовся і повернувся до мене; його залишили із лордом, обміняли на лоша із його стайні.
Та навіть у цій розповіді можуть бути знайдені кістки.
Хоча вони забули це, Кобила і досі моя; і лоша, і хлопчик - однаково мої діти. Я й досі - Матір і Королева; і світ між смертю й народженням, сном і активністю - мій. Хоча вони не пам'ятають цього, та я пам'ятаю.
"World Goddess Oracle" by Thalia Took
Переклад мій.
Немає коментарів:
Дописати коментар