Три кола прояву в неодруїдизмі

ТРИ КОЛА ПРОЯВУ 

Вперше цю концепцію вжив Джеймс Томсон (1700-1748), і не всі друїди її використовують чи вважають за правильне саме таке зображення шляху розвитку душі. Ці три кола -  названі К'югант - коло пустоти, Абред - коло втілення, Гвінфід - коло блаженства  – це мапа бачення друїдами походження і призначення людської душі, початок якої - у котлі Переродження, Аннуні.

Абред (AH-bred), внутрішнє коло – це початок паломництва душі, реальність рослинного і тваринного життя у світі природи. Кожна душа приходить із котла Аннуну (ah-NOON), царства мінералів, що також є резервуаром несформованої душі. Новостворені душі втілюються в найпростіших одноклітинних формах життя. Засвоюючи уроки своїх життів, вони підносять до складніших станів. Друїди не романтизують Абред. Друїди знають, що більшість рослин і тварин проживають короткі важкі життя, які закінчують болісною смертю. Рослини борються одні з одними за світло і грунт, тварини також полюють один на одних. Нічого з цього не є випадковим чи непотрібним. Бардівська тріада вчить, що кожна душа повинна бачити все, знати все, і все стерпіти, перш ніж перейти за межі кола Абред.
Людське життя позначає верхню межу Абреду. Людська душа може виходити за межі цього кола, до кола Гвінфід, залишатись людиною, або ж знову спускатись до котла Переродження, Аннуну. Якщо ви вважаєте марним життя комахи, вівці чи кішки, то рано чи пізно спуститесь до цього рівня, щоб наново засвоїти його уроки. Така тварина носить назву вашого cydfu (FUD-Vill). Друїди вважають, що всі живі форми рано чи пізно досягають рівня людини. 

Гвінфід (GWIN-vuth) – це виконання подорожі душі. Дарунки знання, сили і миру можуть бути отриманими протягом довгої подорожі Абредом, в міру того, як душі подорожують, опираючись на здобуті уроки. Кожна душа вчиться виражати свій власний Авен, спогади і сприйняття всесвіту – трьох речей, що відрізняють її від інших істот.
Людську душу, яка щойно перетнула межу між світами Абред і Гвінфідд, можна порівняти із одноклітинним організмом на початку шляху в Абреді. Рано чи пізно, душа зможе досягнути межі між Гвінфіддом і К'югантом. 

Ceugant (KYE-gant) – третє і останнє коло прояву, який назавжди залишається вище Гвінфіду. Цей рівень можна сприймати як безконечність. Подібно до того, як мандрівник бачить горизонт, але ніколи не досягне його, так і душі в цьому колі вічно накопичуватимуть знання, силу і мир і завжди будуть у цьому колі. Це безмежний потенціал для розвитку. Згідно друїдичного знання, у цьому колі перебувають божественні сили космосу. 

Насправді усі три кола постійно присутні у нашому житті. Абред – це минуле, фіксоване в часі, яке ми не можемо змінити. Гвінфідд – це теперішнє, відкрите для вибору і можливостей. К’югант – майбутнє, горизонт, що знаходиться перед нами. Одним з уроків, є те, що нерозумно застрявати у минулому, і непродуктивно завжди прагнути майбутнього, яке завжди попереду. Реальність свободи і потенціалу людини завжди з нами. Ці точки можна простежити більш детально. Вибір, зроблений у минулому, має владу над нашим сьогоденням, і цей вплив традиційно називають долею. Доля змушує нас відпрацьовувати колишні паттерни. Якщо ви постійно відтворюєте їх, то доля дійсно має вплив на ваше життя. Доля – це присутність у людському житті тих самих моделей, які формують життя рослин і тварин.
Доля не домінує у нашому житті. Майбутнє також має на нас вплив. Такий вплив називають призначенням – це події, до яких ми прямуємо, щоб якнайкраще розкрити свій потенціал. Опинившись між долею і призначенням, людина має можливість вибирати. Це її власна воля. Коли доля, призначення і воля людини рухаються у різних напрямках, людина мало досягає у житті. Але коли всі три спрямовані в одному напрямку, вона досягає багато. 

Druidry Handbook by John Michael Greer

Переклад мій (с) Драгомира

Місяць Ясену (18 лютого - 17 березня)

Феда Огаму: Nuin
Період: 18 лютого-17 березня
Ідея: Ясен - дерево перевтілення. Внутрішній і зовнішній світи, макрокосмос і мікрокосмос

Ясен - третій за поширеністю вид дерев у Британії і часто домінантний вид у лісах. В давнину англо-саксони використовували деревину ясену для виготовлення ручок списів і щитів, а жителі Уельсу й Ірландії - весел і корпусів човнів. Так, що в останніх двох країнах ясен нероздільно пов'язаний із водною стихією. І хоча у наш час популяція цього дерева зменшується, відоме воно саме своїм швидким ростом, глибокими коренями і міцністю деревини. У духовному розумінні ці якості перекадаються на неймовірно швидку енергію будування й руйнації, глибокі корені - на бачення і зв'язок із потойбічними світами. Гілки ж ясену поєднують нас із богами, Космосом, усім Всесвітом. Не даремно в багатьох традиціях, зокрема скандинавській, ясен - це світове дерево. У його владі - проникати в усі світи й усі часи, й поєднувати їх.

У кельтській традиції ясен пов'язують із магом Гвідіоном і його підопічним Ллеу Ллау Гіфесом, проклятим сином Аріанрод. Тричі Гвідіон обманом змушував Аріанрод самій же зруйнувати свої прокляття. Обманом він змусив Аріанрод дати ім'я своєму синові і зброю в руки. За допомогою магії він створив для Ллеу жінку із квіток, Блодьювед. Такими були прокляття Аріанрод - не мати імені, не тримати зброї, не мати людської жінки. Однак з часом Блодьювед закохалась у іншого і разом з коханцем вони вирішили вбити Ллеу. Знаряддям мав стати ясеновий спис Gronw. До речі, англійська назва дерева ash походить від aesc й означає "спис", як і fraxinus,  латинська версія назви. Однак, будучи виготовленим із священного дерева Ллеу, спис не вбив його, а перетворив у орла. Орла, відпочиваючого у кроні ясеневого дерева, знайшов Гвідіон і знову перетворив на людину. Таким чином, ясеновий спис, та й сам ясен, - це механізм для зміни сутності. При цьому зміна не завжди буквальна, як в історії з Ллеу Ллау Гіфесом. Це також може бути глибока внутрішня трансформація самої сутності.

Перевтілення - одне із найбільш привабливих і захоплюючих шаманських умінь, а також - одне із найбільш небезпечних. Адже при тому, що буває дуже легко ввійти у змінену форму, далеко не так легко повернутись у свою. Що й сталось із Ллеу (перетворитись із орла назад у людину йому допоміг Гвідіон). Тому дуже важливо розуміти аспекти перевтілення (внутрішнє воно чи зовнішнє) - знати, що ти робиш, коли і з якою метою. Перевтілення сутності - також про те, щоб відповідати чиїйсь компанії, часу, місцю, духу. Вміти спілкуватись з іншими, бути на "одній хвилі".
В історії Ллеу Ллау Гіфеса маг Гвідіон - Трікстер, а тому часто відлякує тих, хто не має глибокої чи широкої перспективи. Однак, йдучи шляхом сили, ви зрозумієте, що Трікстери - найкращі вчителі і друзі, які по-справжньому допоможуть вам рости, якщо ви готові до цього.

Ясенові відповідає період із 18 лютого до 17 березня. Це хороший місяць для магії, зосередженої на нашій внутрішній сутності. Вдасться також магія, пов'язана із водними ритмами, а отже - жіночою сутністю (до речі, ясенові відповідає жіноча енергія), розкриттям магічного потенціалу, віщими снами (покладіть листок ясену під подушку перед сном) і духовними подорожами. Окрім того, у зв'язку із швидким приходом весни, дадуть результати любовні ритуали.

Формула для медитації:
Я легко дихаю життям. Я кажу свою правду. Я захищений. Я єдиний із Всесвітом.
Я вшановую енергію ясену й магічних інструментів. Я визнаю: як нагорі, так і внизу. Я граю роль у масштабній грі Всесвіту.
Я пов'язуватиму мій внутрішній і зовнішні світи. 
Нехай буде так.

Авен -поетичне натхнення

     Посвята у барди, філіди і друїди - це три сходини одного шляху до осягнення найвищої мудрості і натхнення. Переходячи на кожну наступну, ініційований не втрачає попередньо набутих знань, а лише збагачує їх. Так, для всіх трьох, спільним було божественне натхнення. У цьому, безсумнівно зміненому, стані свідомості світ сприймався (і сприймається) через призму любові, легкості, натхненності і єдності. Саме таке бачення дозволяє свідомості текти із гірськими потоками чи летіти в небесах із птахами. Згадаймо рядки із "Мабіногіону":

Множество форм я сменил, пока не обрел свободу!
Я был острием меча - поистине это было;
Я был дождевою каплей, и был я звездным лучом;
Я был книгой и буквой заглавною в этой книге;
Я фонарем светил, разгоняя ночную темень;
Я простирался мостом над течением рек могучих;
Орлом я летел в небесах, плыл лодкою в бурном море;
Был пузырьком в бочке пива, был водою ручья;
Был в сраженье мечом и щитом, тот меч отражавшим;
Девять лет был струною арфы, год был морскою пеной;
Я был языком огня и бревном, в том огне горевшим.

чи з оповіді про втечу малого Гвіона (який пізніше став бардом Талієсіном) від богині Керідвен.

       І тут ці два описи можна сприймати як історії реальних перевтілень (у що кельти вірили), але й як плин свідомості. Друга версія нерозриво пов'язана із поетичною традицією, коли поет справді мусить пережити-провідчувати те, про що збирається написати. Більше того, справді гарна поезія не дає прямих деталізованих описів, але передає почуття за допомогою уривків і недомовленостей, які будять у читача асоціації, архетипи й образи. Таким чином досягається глибина і емоційність у віршах. Саме така глибока поезія була прерогативою бардів. (Не говоримо тут про придворні функції і возвеличування королів). 

       У цьому ж натхненні і причетності до усіх речей і явищ світу варто вбачати джерело натхнення для пророкування і бачення, що було однією із функції філідів і друїдів. Таке божественне натхнення у сучасному друїдизмі (неодруїдизмі) прийнято називати Авеном. Я кажу, що "сучасному", бо насправді дуже важко визначити, що конкретно, з якими відтінками значень, малось на увазі, коли слово "awen" вперше з'являлось у ранньо-середньовічних текстах. Натомість зараз етимологію слова виводять із праіндо-європейського кореня *-uel, який означав "текти", і трактують його як "плин/течія натхнення". Першу письмову згадку "авену" датують 8-им століттям. Римський історик Ненній в "Історії бриттів", описуючи поетів з 6-го століття, пише: "Tunc talhaern tat aguen in poemate claret" ("Талгарен, батько музи, був прославлений у поезії") (aguen - давньоуельська версія слова awen). У своєму теперішньому написанні awen записаний у "Canu Lliwarch Hen", ранньоуельській поемі, де Lliwarch пише: "Я знаю через мій авен", вказуючи авен як джерело інтуїтивного знання.

       Геральд Камбрійський (1146-1223 рр.) людей, сповнених авеном, називав Awennydion і писав про них:

"Коли ви питаєте когось із них про свою проблему, вони негайно входять у транс і втрачають контроль над своїми відчуттями. Вони не відповідають на задане їм питання логічно, незв'язаний потік слів, сказаних ними, здається беззмістовним, але сенс там є, і якщо слухати уважно, можна отримати відповідь на ваше запитання. Коли мова припинеться, вони вийдуть із трансу, ніби людина, що пробудилась після довгого сну [...]. Коли вони повністю приходять до тями, вони не пам'ятають нічого з того, що сказали, будучи в трансі. Я думаю, що вони отримують дар передбачення через видіння, які переживають. Декому з них здається, що їх роти змащують медом і солодким молоком, інші кажуть, що до їх губ притискають листок паперу з написаними на ньому словами."

    Отже саме поняття авену не є творінням сучасності і походить з часу, коли Ірландія ще не покинула язичництва і не перейшла у християнство. За винятком його символьного зображення у вигляді трьох променів, що сходять від трьох точок, і все разом обрамлене у трьох колах, що символізють три світи уснування: Землю-середній світ, Море-світ померлих і духів та Небо-світ богів. Таке символьне зображення авену приписують Іоло Морганугу, а датою створення вважають період 1840-1860-их років. При цьому багато сучасних послідовників друїдизму вважають цей символ дуже влучним. По-перше, три точки ідеально пасують до міфу про котел Керідвен і 3 краплини, що впали на палець Гвіона і той злизав їх, отримуючи дар перетворення, передбачення і божественного натхнення. Тут варто зазначити, що Керідвен була богинею мудрості у бритів, натомість в Ірландії натхненню покровительствувала Брігід. По-друге, промені Іоло Моргануга нагадують реальні сонячні промені, які справді багатьох надихають. Щодо цього також існує цікава легенда, записана в "Druidry Handbook" Дж. М. Гріра. 

   Кажуть, що гігант Ейніген, перший з усіх істот, побачив три промені світла, що сходили із небес. Ці три промені були також словом із трьох складів, справжнім іменем бога: Ah-Oh-En. У цих променях і цих складах було все знання, що існувало досі і буде існувати. Споглядаючи три промені велет Ейніген взяв три гілки горобини і літерами з горизонтальних і вертикальних ліній вирізав на них отримане знання. Але коли інші побачили палиці, то не зрозуміли божественної мудрості і стали поклонятись самим палицям, ніби божествам. Горе і гнів Ейнігена були такими великими, що він роздер себе на шматки і помер.

    Коли минув рік і день після смерті Ейнігена, Менв, син Тейрведда, побачив, що через ротову порожнину в черепі Ейнігена три палиці горобини вкорінились і проросли. Менв навчився читати написи з горобиновх гілок і прославився своєю мудрістю. Ейнігена, Менва і пізніше Гвідоніайда (Gwyddoniaid) вважають першими трьома друїдами. Вважють також, що промені символізують зимове сонцестояння, рівнодення і літнє сонцестояння.

     

Джерела інформації і нтахнення: 

https://en.wikipedia.org/wiki/Awen

http://www.druidry.org/library/modern-druidry/awen-0

http://www.druidry.co.uk/what-is-druidry/awen-the-holy-spirit-of-druidry/

https://druidnetwork.org/what-is-druidry/beliefs-and-definitions/articles/a-short-history-of-the-awen/

http://ireland-calling.com/celtic-symbols-awen/

http://www.cassandraeason.com/divination/druidry/awen.htm

https://druidgarden.wordpress.com/tag/awen-symbol-meaning/

https://thriveonnews.com/2014/12/07/awen/