Зима ще не набралась сил, а ми вже минули найтемнішу ніч року. Та й досі вечірні сутінки опускаються рано. У древніх скандинавів починався новий рік. У кельтів він почався ще у Самайн - кельти увесь відлік часу вели із ночі попереднього дня. Порівнюючи - саме на Йоль прийшов світанок дня, що почався у ніч Самайну. Можливо, це змішування традицій, але для мене весь цей час є одним неподільним відрізком. Кажуть, що період від Самайну до Йолю - це період підняття завіси між світами, час, коли духи перебувають у нашому світі і ми легко можемо отримати їх послання. Але якщо у Самайн це не було для мене таким відчутним, то перед Йолем світ просто кричав і стискався в одну точку - і лише з народженям нового Сонця відчутно прийшло полегшення.
Дванадцять передйольських ночей, Йольтайд, - прекрасний час для підведення підсумків року, що минає. Сама атмосфера сприяє :) Думаю, що це також прекрасний час для практик із духами і практики згадування минулих життів. Зараз тривають 12 ночей після Йолю, що гарно співпадає із сучасною традицією святкування Нового року. І тут також відбувається накладення традицій - бо у всіх Новий рік ще не почався, не відбулось перехідного моменту. Тому можна спокійно закінчувати незакінчене і готуватись до нового.
Мені, мабуть, вперше вдалось прописати цей рік, згадати його і справді запам'ятати все хороше, що було в ньому. Що ж, я назвала б цей рік активним і багатим на спілкування і зустрічі з друзями. Мабуть, це було в ньому основним.
1. ЛЮДИ і... ПОДОРОЖІ
Люди цього року йшли, інші повертались, залишались "незмінні" і "незамінні". Ми відвідували багато подій, гуляли, їздили.І я рада тому, як зараз виглядає моє коло спілкування. Я б хотіла залишити в пам"яті посиденьки з Н. і О. за філіжанкою кави :) Експеримент з равликами, похід на "Фантастичних звірів", знайомство із самим Винничуком! І вилазку з М. на Світовидове поле. І те, як ми з мамою гуляли по ботанічному саду і мамин "стоп", коли ми їхали в Унів, і жахливу спеку, обід маківником під яблунями, і як ми пообпікались, поки пішки йшли назад у наше село :) І кожна прогулянка із С.
А ще цього року я нарешті знову з"їздила у Польщу за програмою Erasmus+: нові мегапозитивні знайомства, натхненні люди, які також надихають інших, дослідження міста із З., поїздка по повіту і пречудовий пан директор.
2. ЗМІНА МІСЦЯ ПРАЦІ і... САМООСВІТА
Було непросто, тим більше, що це було місце, де я завжди могла розраховувати на підтримку, але інколи зміни є просто необхідними. І зміни завжди стаються на краще. Я щаслива тим, що зараз роблю, а мої студенти є для мене постійним джерелом натхнення для нових ідей і власного розвитку. І з цим тісно зв'язаний другий момент - я постійно працюю над собою у своїй сфері. І правдивим є висловлювання Сократа: "Я знаю, що нічого не знаю". Бо вдосконалюватись можна довіку. І так - перечитування статей, зубріння граматики, висловів, пошук матеріалів і - о щастя - знайдено багато матеріалів з дидактики! Тож я вже знаю, що робитиму у січні.
В цьому ж році я відкрила для себе іспанську - таку просту і цікаву. В книгарні "Є" можна придбати самовчитель, але також раджу сайт: http://www.spanishdict.com/. Матеріал подають доступно і можна одразу ж закріплювати. А тексти для читання можна пошукати в vk ;)
Щодо різних додатків то найбільш відвідуваними у цьому році для мене стали три:
1.Lang-8.com, де можна писати тексти мовою, яку Ви вичаєте + поспілкуватись з носіями,
2. LinkedIn.com - Ваша персональна самопрезентація, але також - стимул до розвитку - всі ж хочуть мати шикарне і захоплююче резюме ;). Тут же можна знайти роботу, або знайдуть вас.
3. Instagram - коли не носиш із собою фотоапарату, а трапляються цікаві, гарні, надихаючі речі, коли подія має залишитись у пам'яті, коли надихають люди і коли пишеш потім підсумок року.
3. ЛІТЕРАТУРА і ЕЗОТЕРИКА
Цього року відбувався прекрасний літературний марафон # booklistchallenge2016, де кожен змагався хіба що із самим собою. Можливо, не всім подобається читати, бо "треба", але що робити, якщо часу вальяжно заварити кави, вкритись пледом і читати немає? Для мене марафон був нагадуванням, що у моєму списку ще залишаються непрочитані книги. Хоча деякі читались спонтанно. Такою була "Бог - Скорпіон" Голдінга і яка досі дуже виразно пам'ятається мені своєю атмосферою і подіями. На жаль, я не дійшла до "фінішної прямої", бо прочитала лише 16 із 30 запланованих книг. У цьому ж році я придбала "Пам'ятниці предків" Леся Гончара, від яких просто в захваті, і варто б дочитати "Легендарна Ірландія" Ейтне Месі і "Бегущая с волками" Клариси Пінкола Естес, але всі ці книги було б мало не злочином прочитати за день чи тиждень чи навіть місяць, бо їх справді треба проживати. Тому марафон я не закінчу :) Однак для мене це була можливість читати художню літературу і читати польською.
Знову ж таки - на жаль - у зв'язку з цим дуже постраждало у цьому плані моє вивчення езотерики. І чесно кажучи, не хотілось. Мої невеликі досягнення у цьому плані за рік - закінчене опрацювання Оракулу Богинь Талії Тук і Огаму. Однак над обома ще варто продовжувати працювати.
І так воно якось складається, що рік зациклився, а підсумки року не пишуться без планів на майбутній. І немає чіткого відчуття початку нового, без побудови цих планів. Думаю, ці дві практики повинні бути поруч у кожному році.
З Йолем усіх, хто святкує! Пам'ятайте те, що рухатиме Вас уперед і відпускайте те, що тягнуло назад.
