Софія. Оракул богинь Талії Тук

Софія ("мудрість") - гностична грецька богиня-матір. Вона - богиня неба і мати зірок і Hebdomas - Сім сил, що створили світ. Іноді їх називають ангелами, але з неоднозначним характером, відколи у гностичній вірі наш світ вважається слабшим виявленням божественного світу, сповненим боротьби між світлими і злими силами. Семеро знаходять своє вираження у сімох планетах, згідно вавилонських вірувань.

"Гнозис" означає "глибоке знання" або "духовне розуміння" і, як правило, розумілось гностиками як одкровення. Гностики були ранньою містичною сектою, що існувала ще до появи християнства, однак пізніше підпала під його сильний вплив. На початку відліку нової ери гностики були серйозною конкуренцією для молодої щойно створеної віри. Молода церква у свою чергу відкинула писання гностиків, до яких належали, серед інших, писання від Фоми, Пилипа і Марії Магдалини.

Софія вважається одним із Ангелів Проявленої Думки, які створили усе існуюче. Вона є матір'ю Софії-Ахамот (Та, що представляє астральне світло), Ентумесіса ("Повага"), Елохіма ("Боги"), Фронесії ("Мета" або "Практична мудрість") та Динамісу ("Сила"). Вона створила Ангелів і Вищих Ангелів. Названу Духом Бога, її іноді також називають його матір'ю, а деякі - нареченою Христа.

Вона представлена тут як всевидяча Мудрість.

Собор Софії в Константинополі (тепер - Стамбул), збудований імператором Костянтином, - побудований у її честь і є однією з найкрасивіших будівель світу.

Софія в читанні вказує на мудрість і творчість, інтелект і божественне натхнення. Ця мудрість дозволяє прийняти обидві сторони сприйняття із співпереживанням та прийняти правильне рішення. Це божественне знання допоможе також прийняти парадокси, розуміння, що кожна із точок зору є правдивою.
Послання Софії: "Я - слава внутрішнього світла!".

Казка Аматерасу. Талія Тук

Я - автор порядку, Сонце в своєму щоденному шляху. Я дала багато дарів цьому улюбленому світу: плуг, що оре землю, колесо року, святкування, що зближують сім'ї й сусідів - це я бережно виткала у основі світу, поєднала спільноти і впорядкувала Час. Тож він іде, а я зв'язала усю субстанцію цивілізації. Однак -

Кожна старша сестра знає своїх молодших як клопітких і набридливих; я зовсім не можу знести свого брата. Там, де я тихо, він - голосно; де я спокійно, він - бурхливо; де я стійка, він втрачає терпець. На мої засіяні поля він наводить повені, лякає моїх служниць, моє прядиво ріже на шматки. Але він перейшов усі межі одного ранку, коли він увірвався до мого залу, як грім із ясного неба, і в метушні кинув на нас закривавлені шкури коней - що, я впевнена, видалось йому дотепним, - і Вакахіруме, найулюбленіша із моїх служниць, була вбита. А тоді частка його хаосу стала хаосом в моєму серці. Я відкинула прядиво і замкнулась у тихій печері, закривши її вхід великим каменем.

У цьому місці прохолоди і тихої води я врешті віднайшла спокій. Я лягла на вогку землю і занурилась у глибокий сон.

Але це тривало недовго. Мене розбудив шум за входом до печери. Я закричала і почула голос мого брата - він прийшов турбувати мене навіть сюди. Але це не був його звичний голос - чи був? - чи це могло бути? Ближче до дверей звук був ясніший, без жодних сумнівів це були звуки свята: музика, крики і веселий сміх. Як це могло статись? Без моєї роботи світ повинен був зануритись у хаос. Невже мої дарунки були для них такими непотрібними? Знання і мудрість праці з насінням і ґрунтом, невже їх так легко забули?

Я була такою злою, що відхилила камінь на вході до печери, щоб подивитись на це божевілля. І в темряві зими я побачила сяйво. Я вловила золотистий проблиск сяйва небес. Його сяйво і слава вселяли трепет у мене; краса, якої я ніколи раніше не бачила. Забувши свій гнів, я відкотила камінь і ступила назовні.

До дерева було прив'язане невелике дзеркало, а сяйво, що осявало мене, було моїм власним відображенням. Я ніколи не бачила своєї справжньої краси, впійманої, як і я, у ткацтві; у своїй невтомній праці і зайнятих думках я загубила свою особистість.

Навколо мене були привітні посмішки моїх друзів й сусідів, мої подруги у ткацтві теж прийшли всім гуртом, щоб відмовити мене від ув'язнення у темряві. Я ніколи не повинна забувати, що я - одна із ниток прядива.

http://www.thaliatook.com/AMGG/amaterasutale.php
Переклад мій, Драгомира.

Аматерасу. Оракул богинь Талії Тук

Аматерасу - японська богиня Сонця і верховне божество у синтоїзмі. Через свого нащадка Нінігі, що одружився з Коноханою, або Сенген, вона є прародителькою імператорської сім'ї. Її ім'я значить "Велика Сяюча Богиня Неба", вона - донька Ізанамі і Ізанагі, божественної пари, що створила світ. Її святиня - це подвійна будівля. Кожних 20 років одна із будівель руйнується і відновлюється на зразок тієї, що залишилась. Таким чином, святиня Аматерасу залишається незмінною ось уже протягом двох тисяч років.

Як і інші сонячні божества, Аматерасу - лучниця, а її сагайдак наповнений тисячею стріл. Вона також пряде одіяння богів.

Існує легенда, згідно якої, молодший брат Аматерасу, Сусано-о, імпульсивний і голосний, взявся зводити нанівець усі добрі справи Аматерасу. Богиня образилась і сховалась у глибоку печеру. З часом боги засумували за животворним сонячним світло і почали думати, як виманити Аматерасу із сховку. В результаті перед входом до печери були влаштовані неймовірні гуляння. Аматерасу вийшла на співи і танці і завмерла - так була зачарована власною красою, відбитою у величезному дзеркалі. А боги скористались моментом і зачинили печеру.

Аматерасу асоціюється з королівською владою та поверненням життя, радістю після закінчення темних часів, як і Сонце стає все сильнішим після найдовшої ночі у році.
Послання Аматерасу: Не бійся сяяти!

Більш розгорнена версія легенди: http://godsbay.ru/orient/amaterasu.html

Дух вогню у світі шамана. Про фільм

"Дух огня в мире Шамана. Фильм-обряд" - така оригінальна назва фільму і обряд тут - щонайвідповідніше слово. Тут багато варгану, горлового співу і "начитувань"; багато образів природи і мудрості. І насправді, слухаючи усіх показаних у фільмі людей, розумієш, що мудрість - це любов, а любов - це мудрість.

Не хочу писати багато, бо це просто треба бачити і слухати, однак мої декілька аргументів, які я б наводила, якби радила комусь подивитись цей фільм:

- він про стихії і взаємодію з духами;

- він про постать Шамана як таку і дещо про шлях розвитку;

- він про Бачення, про таке бачення, що відмінне від щоденного сприйняття, і що "відкриває" очі;

- це справді медитація, що заколисує і відкриває багато нового.

Думаю, це один з фільмів, які можна переглядати безліч разів, і кожного разу він відкриватиме свої нові грані.

Деякі з думок із фільму:

"Природа створила нас так, що кожна людина приносить у світ щось хороше, виконуючи своє призначення".

У бурятів первісно були шаманки, а не шамани, і вважається, що спілкування з духами - жіноча прерогатива :)

У людини 3 душі - першу ми отримуємо від нашого роду, вона виявляється у ДНК; другу нам дарують Небеса і це наша доля; третю ми створюємо самі.

Ми повинні поважати один одного, адже кожна людина носить у собі святість.

Кожен - шаман.

 

І ще мені деякі з речей навіяли:

Інколи не ти полюєш на Силу, а Сила полює на тебе. Чаїться й чекає, поки ти будеш готовий прийняти її.

Дух дивиться на людину і дивується: мала, слабка, беззахисна. А лише вона вміє творити. Людина працює/творить за допомогою фізичного тіла, але це лише фізичний вияв її творчості. Кожен твір має свою душу і частку душі свого творця. І Дух відгукується на цю творчість; а пісні й музика линуть із вітром, з останнім листям і птахами, і таким чином пісня поєднує світи.

Миру і тепла!

Ruis. Бузина

24 листопада - 24 грудня

Звук: R

Слово Mac ind Oic: "почервоніння обличчя"

Слово Ку Хуліна: "різкий гнів, що є покаранням"

Елемент: Вода

Планета-правитель: Венера, Сатурн

Стать: жіноча

Птах: Rocnat / гайворон

Тварина: Ron / тюлень

Колір: Ruadh / темно-червоний

Знаряддя: Rusc / кошик

Кристал/камінь: чорний гагат, олівін

Число: 15

Божества: Хель, Венера, Кайлех

Руни: -

Ключові слова: захист, зцілення, мудрість, процвітання, сон, благословення

Асоціації: Новий Місяць, темрява, життя у смерті і смерть у житті, гідність, мудрість, що приходить з роками, мудра жінка, зануритись у глибину

Прекрасна, велична і мудра. Милосердна й добра Мати. Коли твоєї мудрості почали боятись? Коли твої сили захисту обернулись злом, від якого ти захищала? Коли твоя затишна темрява наповнилась жахіттями думок? Вночі і тіні, й силуети - одні. Вигадка й реальність справжні. То чого бояться діти?

Немає в Огамі дерев немагічних і нецікавих. Так само, як більшість з них пов'язані із захистом. Особливість третьої сім'ї фед - в їх тісному зв'язку із Сідами (Ши). Перелічені дерева - територія чарівного народу, а феди несуть відповідне символічне і енергетичне навантаження. Не є винятком і бузина. Пов'язана із материнством, захистом і затишком, бузина переживала різні періоди у її трактуванні людьми. Так само, як і жіноче начало, вона вважалась то життєдайною турботливою матір'ю, то злою відьмою. Цілком вірогідно, що такі протилежні точки зору є всього лише двома сторонами однієї медалі.

Спочатку про Ши і магію. Самі по собі вони нероздільні. Ши - потужні союзники, а проте діти богині Дану володіють досить неоднозначним характером. Вони справді підступні (у деякому значенні цього слова) і вони справді природні (у всіх значеннях). Бузина ж - одне із місць їх проживання у втіленому світі. Бузина - це також прихисток і джерело їжі для лісових птахів (які символізують зв'язок із потойбічним світом та є вісниками у всіх світах). Бузина - це дерево, у яке перетворюються відьми за переказами, поширеними на Британських островах та в Ірландії. Що характерно - відьми, зазвичай, злі, ті, що шкодили селянам, наприклад, доїли корів.

Жіночність, темрява і магія слугують ніби лейтмотивом у енергетиці цього дерева і літери Огаму. Можливо, тому Р.Грейвс розмістив Ruis у 13-му місяці кельтського року - завершальному періоді, коли темрява поглинає світ і сонце, щоб вони знову були народженими. 

Menton J. Matthews

З темними аспектами також асоціюється пересторога не рубати дерево, а якщо вже так стається, що потрібна якась його частина, дереву треба пояснити свою потребу і попросити вибачення за вчинену шкоду. Та в жодному разі деревину бузини не можна приносити в дім і спалювати на домашньому вогнищі - вона приносить біди. При цьому ж існує переказ, згідно якого на дим від такого багаття злітаються усілякі злі духи і зручно вмощуються на димоході необережного. Пов'язана бузина й зі світом мертвих. Її гілки садили у свіжу могилу, а якщо невдовзі бузина зацвітала, вважалось, що душа померлого поринула у кращий світ. Бузинова сопілка дозволяла покликати у танок самих Ши, а якщо дивитись крізь таку трубочку, їх можна було й побачити. 

Ще декілька практичних порад:
* Поєднайте 9 гілочок бузини червоною ниткою у віяло носіть його, працюючи зі стихійною магією і потребуючи допомоги елементалей.
* Намисто із бузинових паличок (поєднані ниткою через серцевини) за задніми дверима дому захистить від злих духів.
* Закопайте дитячі молочні зуби (або інший амулет) під деревом бузини для захисту від негативних заклинань чи хвороби.
* Розсипаючи листя бузини над головою людини, ви благословляєте її. Після цього листя необхідно відпустити за вітром.
* Свисток чи дудка із гілки бузини допоможе прикликати фей і духів.
* Хрест із бузинових паличок, зв'язаний червоною ниткою, розміщений над стійлом, захистить худобу.
* Для того, щоб побачити фей, промийте очі росою із бузинових квітів.
* Для того, щоб побачити царя фей, сховайтесь під бузиновим кущем напередодні дня Літнього Сонцестояння.

При цьому всьому бузину поважали і любили як лікарський засіб, що знайшло своє вираження у народній назві - "лісова аптечка". Адже із ягід готували й готують варення, вина, печуть пироги; квіти - чудовий засіб при кашлі, простудах, бронхіті, відмінний тонік та засіб для вмивання очей, а ще із них виготовляють шампанське; листя використовують у відварах проти опіків, укусів комах (відвар також відлякує їх) та шкірних ран і інфекцій. Однак листя, кору і коріння вважають отруйною. 

Смерть і відродження, темряву і перший промінь, відсутність, безмовність і тишу поєднала у собі Ruis. Джон Майкл Гір вважав, що у ній - шлях до нового руху, нові звершення і закінчення, закінчення одного шляху, за яким одразу починається новий. Ліз і Колін Мюррей назвали це "життям у смерті і смертю в житті". Роберт Грейвс дивиться дещо поверхово і називає бузину деревом долі та деревом відьом. Найджел Пеннік говорить, що не стільки відьом, скільки темних аспектів богині-матері. Ерін Лоурен Лорі вважає бузиною деревом злої долі для одних та деревом захисту для інших. Можливо, вся справа у сприйняття власних темних аспектів і темряви як такої? Страх має великі очі, кажуть у народі, та, можливо, у нього більші вуха і уста нашого власного его, що намагається придушити підсвідоме?

Ruis вражає своїми суперечностями і різноманіттям у баченні. Та це те, що на поверхні. Як і все глибинне, сила Ruis тиха, зачаєна і потужна. Кажуть, у ній - пристрасть і безумство, заздрість, внутрішня боротьба. Кажуть, вона - це чиста влада і життєдайна сила. Не даремно бузину порівнюють із Котлом Відродження - така ж кипуча, та лише дещиця - то концентрація сили; решта - необхідні процеси.

Santiago Caruso

Ruis - це й відсутність часу, відсутність руху. Однак всього один момент може тривати вічність. Заглибившись у себе і тишу можна насправді потужно працювати. Часто близькість кінця дає нове натхнення і забирає усе непотрібне, показує нас без масок, та часто у колі власних страхів. А що за ними? Розпізнавши те, що нас лякає, придивившись, ми можемо побачити речі зовсім не страшні, та речі, що заслуговують співчуття і любові. В момент, коли приходить кінець душа очищається й сповнюється новими силами, адже їй вже нічого боятись.

Ruis - про те, що десь глибоко всередині вже визріває рішення, збираються сили, і те, на що ви ще зараз не наважуєтесь, скоро саме виплеснеться нагору. Ruis - про здатність переборювати, про мудрість, про зв'язок поколінь, про всі ті негаразди, що роблять нас сильнішими і роблять нас тими, хто ми є. Якщо пам'ятати, що минулого більше не існує, кожну мить нашого існування щось відходить у небуття, то Ruis - це наші корені і наша пам'ять.

Ruis - про те, що не можна постійно втікати, про прийняття викликів і боротьбу. Не відкриту і не гарячкову. Для цього є й інші феди. Але про боротьбу із самим собою і гартування характеру. Ruis - про перемогу світла над темрявою, без якої його не існувало б.

Пряме значення у гаданні: зцілення, дозвіл, завершення; перехід з одного стану в інший; труднощі постійно приходять; предвіщення успіху в більшості справ.
Коли життя легке, ми вчимось дуже повільно, але коли життя кидає нам виклик, в нас з'являється потенціал вчитися більше. Темний час - час не лише великого потенціалу навчання, але й великого зцілення. Пам'ятайте, що все має свій початок, середину і кінець, тож визнайте темні часи як процес розгортання, що приходить до кінця. Потрібен час, щоб побачити, чому життя вас недавно навчило, і усвідомити, як далеко ви просунулись. Не переживайте, якщо відчуваєте, що застрягли, адже зміни близько. Бережіть вашу віру і будьте готові рухатись, коли світло нових можливостей проявиться. Зрозумійте, що ви знатимете інтуїтивно, коли і як рухатись уперед.

Значення у перевернутому положенні: завершення і оновлення; потреба відпустити те, чий час минув; стати перед фактом; збентеження і сором; хвороба і неможливість.

Коли Ви знаходитесь у найтемнішому місці, достатньо зовсім небагато світла, щоб принести освітлення і таким чином зруйнувати страх темряви. Ви знайдете світло у своєму серці і ім'я йому - "любов". Любіть себе, і це світло виросте і освітлить Ваш шлях вперед. Хоча Ви самі створюєте свою власну дійсність і повністю відповідаєте за те, де Ви знаходитесь; зрозумійте, що Ви все ще на шляху і це ще не місце призначення. Рухайтесь вперед, і Ваша дійсність повернеться від темряви до світла.

http://forum.dreamsilver.ru/index.php/topic/2466-ruis-15-bukva-ogama/

*druidry.org, enchantments.co.uk, http://livinglibraryblog.com. Асоціації, бачення і музика.