Казка Блодьювед

Мене було створено з квітів - у буквальному розумінні. Двоє чоловіків, могутніх чарівників, виліпили моє тіло із пуп'янків і квіток, пелюсток і пилку. Дев'ять видів квіток, так добре їм відомих: крихітні сережки велетнів-дерев, солодкі лугові квіти, дикі квіти, сплетені з пшеницею. І квіт глоду, білий, як сніг. Глід. Хіба вони не знали? Зарозумілість чоловіків. Думаю, вони знали.

Коли я прокинулась, вони одягли мене, як ляльку, у красивий одяг. Вони дали мені красиве ім'я в честь мого обличчя, створеного із підсніжників, асфоделій і лілій.

Тоді вони віддали мене чоловікові, якого я ніколи до того не зустрічала.

Вони були такі захоплені тим, що зробили. Чи вони думали, що створять йому дружину, як створюють пару взуття?

Він був молодий, безбородий і енергійний, світловолосий і заповзятливий. Він був гарний, о так, і задоволений моєю красою. Я сховала свою ненависть і кожну мить грала роль люблячої дружини.

Потім прийшов вечір, коли мого господаря не було вдома, і з'явився в ньому мисливець. Він бажав мене і не намагався цього приховати. І я бажала його. Як я могла не бажати своєї свободи?

У ту ніч у ліжку, мого чоловіка, ми зрадили його. Я отримала допомогу мисливця, і захоплений моєю красою, він легко погодився.

Мого чоловіка не можна було убити легко, маги подбали про це. Вони виплели йому дивну долю - таку рідкісну, що в нього майже не було шансів померти - ні на полі бою, ні від хвороби, ані від неасного випадку. Вони не розуміли, що якщо є шлях до його смерті, то це й буде його смертю.

Коли він повернувся, я вивідала це у нього. Здавалося, мало б бути дуже важко дізнатись секрет, що береже життя людини. Але ні, він розповів мені його легко й у деталях.

Роком пізніше все було готово. Абсурдно, наскільки легко він став у цю позу. Ні всередині, ні ззовні, ні верхи, ні пішки, ні тут, ні там. Він мав бb знати, що такі місця "посередині" не для смертних. Долю було розбуджено, і вона чекала відповіді. Мисливець, добре навчений своєму ремеслу, не помилився. Спис пронизав тіло мого пана, і його дух покинув його.

Тепер я помстилась. Я залишила мисливця у його розчаруванні, а магів - у скорботі. Чий дух, на їх думку, ввійшов у це квітуче тіло? У своїй зарозумілості вони вважали, що створили мене. Мене! Я стара, старша за людину, що топче цю землю, стара, як яскрава весна, що незмінно знаходить свій шлях до зими. Бо я - Біла Леді, і смерть - мій весільний дарунок.

Jeffcoat Art

(с) Талія Тук. http://www.thaliatook.com/AMGG/blodeuweddtale.php
Переклад і адаптація мій (с) Драгомира

Блодьювед. Оракул богинь Талії Тук

Блодьювед - валлійська богиня весни, створена із квітів дуба, дроку і таволги у дружини Ллеу Ллау Гіфесові, синові Аріанрод. Її створили Мат і Гвідіон, адже Аранрод прокляла свого сина, і той не міг одружитись із земною жінкою. Однак Блодьювед виявилась трагедією для Ллеу: разом із своїм коханцем Гронвом Пебіром вони змовлись вбити Ллеу. Та Ллеу Ллау Гіфес не помер буквально, а перетворився у орла. Дізнавшись про те, що сталось із його племінником, Гвідіон повернув йому людське тіло, а Блодьювед прокляв. З того часу вона існувала у тілі сови, ненависна всім іншим птахам і змушена ховатись від сонячного світла. Однак їй залишили її ім'я: валлійською blodeuwedd означає "заквітчане обличчя" і є місцевою назвою сов.

Попри зраду, вбивство й покарання, Блодьювед не може розглядатись лише в негативному аспекті. Варто зважати на те, що її було створено з однією конкретню метою - дати Ллеу право на землю (у кельтській традиції жінки репрезентували саму землю, а шлюб з жінкою - право володіти землею) та дбати про нього. Натомість Блодьювед була жінкою, яку видали заміж проти її волі. Блодьювед - це також богиня емоцій, жіночності і життєвої сили. Окрім того, Блодьювед - богиня трансформації, адже саме завдяки їй Ллеу Ллау Гіфес перетворюється у орла, проходячи таким чином шлях трансформацій, можливий лише для друїдів та божеств. Я думаю, що із Блодьювед можна працювати у напрямку розуміння власної темряви та підсвідомості, емоцій і прихованих бажань.

У читанні карта Блодьювед вказує на тимчасову красу і яскраве "цвітіння", що повинне пройти повне коло відродження, включаючи смерть: це обіцянка осені, помітна вже навесні.

Джерело: http://www.thaliatook.com/AMGG/blodeuwedd.php, http://www.druidry.org/library/gods-goddesses/blodeuwedd і Вікіпедія :)

Анат. Оракул богинь Талії Тук

Анат (букв. "джерело") - західносемітська богиня війни і мисливства, діва, що обожнює битви, незаймана богиня жертовності, воїн і лучниця, що прославилась своїм насильницьким темпераментом і радістю в битві. У тексті "Епопея Баала" з 14 ст. до н.е. Анат захищає свого брата, бога шторму, Баала Могутнього від Мота (або Мавета), сили безпліддя і смерті, якими є сильна спека у сезон відсутності дощів. Однак Мот перемагає Баала і відправляє його у землі мертвих. Анат, за допомогою богині сонця Шапаш, яка має доступ до підземного світу, звільняє Баала. Пізніше Анат мститься Моту, ріжучи його тіло на дрібні шматочки, просіюючи їх, як зерно, та засіваючи ними поля. Баал і Мот виступають у цій легенді у якості двох альтернативних сільськогосподарських сезонів: дощів і засухи. Вбиваючи Мота і засіваючи його тілом поля, Анат повертає сезон родючості і достатку, щоб розпочати новий рік.

Перед тим, як іти в бій, Анат готується, вкриваючи своє тіло кольорами хни і амбри, одягаючись у шати кольору шафрану (золото) і мурексу (багрянець) - у королівські кольори. Тоді вона береться за вбивство ворогів Баала, з заходу на схід, підвішуючи відрубані голови за спину, а руки кріплячи до свого поясу. Сміючись і радіючи, вона бреде по коліна в крові, і її стегна у запеченій крові воїнів. Коли битву закінчено, Анат вмивається у дощовій воді свого брата Баала і знову прикрашає себе амброю.

Хоча Анат зазвичай називають незайманою, вона має сильний сексуальний аспект, як і ірандська богиня війни Морріган. Попри те, що Анат є сестрою Баала, вона народила від нього 77 дітей, після того, як вони кохались у вигляді корови й бика. Зважаючи на це, можливо, варто розуміти епітет "незаймана" у якості вказівки на молоду, вільну і незалежну жінку.

Будучи донькою верховного бога Еля, Анат не боїться погрожувати йому, коли вважає, що до Баала ставляться несправедливо. Вона говорить, що якщо Ель не відведе Баалові, на рівні з усіма богами, величний палац, вона тягтиме свого батка по землі, як ягня, поки крізь його сиве волосся не побіжать струмки крові, і борода не сплутається у запеченій крові. Така жорстокість і впивання кров'ю роблять її схожою до Сехмет, особливо, зважаючи на те, що лев був священною твариною Анат.

Не дивно, що люди прагнули заспокоїти і втихомирити Анат. Її прикликал, щоб забезпечити мир, "Викорінити війну із землі, Встановити любов, Розлити мир серед земеь, Спокій серед полів" (текст із "Епопеї Баала"). Адже Анат володіла й іншою, лагіднішою стороною. Її вважали найкрасивішою богинею, а як богиня родючості вона захищала людей, худобу і поля.

Культ Анат був відомий також у Єгипті, де її вважали дружиною бога хаосу, Сета, а її сексуальний аспект привів її до асоціювання із богом Міном, чиє зображення вказувало на такий же аспект. Особливої опулярності Анат набула у період Нового Царства, коли була покровителькою фараона Рамсеса ІІ. Фараон навіть назвав одну із своїх дочок у її честь - Бінт-Анат, або Донька Анат.

У читанні карта Анат вказує на необхідний період закінчення, жертви повинні бути зроблені, щоб служити більшій меті, а старі звички варто відпустити, якщо вони більше не приносять користі. У цей спосіб "поля" знову вкриються зеленню.
Послання Анат: "Я вбила бога. Всього лиш."

http://www.thaliatook.com/AMGG/anat.php