Франсуаза Леру. Друїди. Нотатки

Хороша книга, зосереджена на розгляді традицій кельтів і, зокрема, функцій друїдів у кельтському суспільстві шляхом аналізу міфологічних і історичних даних. Але оскільки тут є також надзвичайно цікава передмова Н. Широкової, то наводжу й деякі історичні дані. Щодо розгляду історичних періодів зверталась до Вікіпедії.

Ірландський епос не є ціліснним і складається із 4 циклів:
- міфологічний цикл;
- уладський цикл;
- історичний (королівський) цикл;
- цикл Фіна.
Перша редакція саг - VII - VIII ст. н. е. Найдавніший збережений рукопис датується ХІ-ХІІ ст.
В ХІ-ХІІ ст. - в Ірландії працює понад 100 скрипторіїв.

Залізна доба - 1200 р. до н.е. - 340 р. н.е.
* Культури племен, які існували поза древніми державами, створеними в часи палеоліту і бронзової доби.
* Деякі вчені закінчення залізної доби датують І ст. до н.е., коли в римських істориків з'являються повідомлення про племена Європи.
* Перше залізо - метеоритне - вважалось даром богів.
* У Прикарпатті мешкали фракійці.

Кінець VII-VI ст. до н.е. - "князівські поховання" - гальштат. Район верхнього Рейну, верхньої Австрії, Баварія, Богемія. Особливість: поховальні камери викладені деревом, всередині часто розташовувались чотирьохколісні вози.
VI ст. до н.е. - відбувається зміщення центру поховань: район верхнього Рейну, південно-західна Германія, Швейцарія, Бургундія. Яскравий приклад - курган в Віксі, захоронення так званої "гальштатської княгині", знайдений у 1953 р.
V ст. до н.е. - експансія в райони Європи, північний захід, середня течія Рейну і басейн Марни. Початок латенського періоду (500 р. до н.е. - 100 р. н.е.)- над поховальними камерами насипались курани, згодом - створювались грунтові могильники.

Гальштатська культура - 900 - 400 рр. до н.е.
Створена на основі культури полів поховальних урн (1300 - 750 рр. до н.е.). Попередня культура - культура курганних захоронень (1600 - 1200 рр. до н.е.)
Кельти: валлійське Y Celtiaid, ірландське na Ceiltigh, гаельське Ceilteach.

Латенська культура - V-I ст. до н.е. (кельто-дако-фракійська культура)
* Поселення і захоронення: Бібракта, Алезія (1 тис. до н.е. - IVст. н.е.)
* Котел з Грундеструпа - кельтський орнамент, фракійська технологія; висота 42 см, діаметр 69 см.
* Будівництво гальської стіни - дерев'яні клітки, заповнені каменем і землею, обкладені каменем і цеглою.
* Будинки: прямокутні наземні споруди, стіни споруджені з гілок, обмазаних глиною, солом'яні дахи АБО округлі землянки із такими ж стінами і дахами. Пізніше споруджувались домівки із подвійними утепленими стінами.
* Захоронення трупів поруч із кремацією. У захороненнях залишають зіпсовані предмети побуду, зброю. Зброя в основному залізна.
* Предмети побуту: колюча і ріжуча зброя, вози, гончарний круг, торквеси, фібули, плуги, монети виробляли греки і римляни, орнаменти з рослинними, тваринними і геометричними мотивами.
* Культ мертвої голови.
* Боги:
Цернуннос, бог достатку. Існує понад 50 його зображень римської доби (більшість із них на території Північно-Західної Франції).
Херн-Мисливець - це герой англійського фольклору, пов'язаний із Віндзорським лісом. Це привид з оленячими рогами. Можливо, місцева іпостась Цернунна. Вперше згадується у Шекспіра ("Віндзорські насмішниці", 1597 р.)
Зелена людина - мотив у мистецтві раннього середньовіччя. Декоративний архітектурний орнамент. Знаходять у багатьох культурах по всьому світу. Є символом відродження. Подекуди зустрічаються мотиви "зелених жінок", котів, левів, демонів. У кельтів існувало божество на ім'я Вірідіос, яке дослівно перекладається як "Зелена людина".
Гальські боги:
Тараніс (грім). Символ - колесо, блискавиця. Людські жертви через спалювання у кошиках.
Тевтат, бог війни. Його символ - кабан. Людські жертви через утоплення в бочках.
Езус від esu, "добрий бог" (ірландський відповідник - Дагда), символ - бик. Жертви через повішання на деревах. Ж.-Ж. Атт вважає Езуса пов'язаним із родючістю і збором врожаю, а Цернунна - більш темною постатю із світу лісу й світу померлих. Характерними для нього є буддійська поза, оленячі роги, зображення змії і гривни.
Епона - богиня коней, культ сонця.
Вепр в цей час символізував духовну владу, а ведмідь - світську.
Неметон - святилище.
Друнеметон - священний ліс, де відбувались священні збори всього поселення.
"Ліс і святилище є абсолютно еквівалентними поняттями, і друїди, за словами Лукана, здійснювали богослужіння саме в лісі. [...] Кельти якнайтісніше пов'язали себе із лісом - чи то щодо вибору етнонімів (ебурони - "люди лісу", відукасси - "ті, що борються деревом"), чи щодо розташування найбільших святилищ (ліс Марселя, знищений Цезаром, на який зводив наклепи Лукан; святилище в Англезі знищене римлянами), або через введення символу лісув міфи. Ліс навіть міг бути "містом": дім Амбіорікса, як вказує Цезар, "стояв у лісі, оскільки взагалі галли для захисту від спеки будують свої житла у більшості поблизу лісів і рік."

Єдиний із відомих континентальних друїдів, згідно Цицерону, це Дівітіак. Цезар хвалить його відданість народу.

Друга половина І ст. - повстання Британії, Боудікка, Бібрака, о. Мона - святилище, було зруйновано римлянами під керівництвом Пауліна Светонія (60 р.).
Про зруйнування о. Мона пише Тацит:
"На березі  у повному озброєнні стояло вороже військо, серед якого бігали жінки, чхожі на фурій, в траурних одежах, простоволосі, вони тримали в руках запалені смолоскипи; друїди, що були тут же ж, з піднятими до неба руками возносили богам молитви і вивергали прокляття. Новизна цього видовища приголомшила наших воїнів, і вони, немов закам'янілі, підставляли нерухомі тіла під удари, що сипались на них".

Пліній пише, що "друїд" - власна назва, запозичена від грецького drus, "дуб". Натомість гальський дуб - це dervo, яке не має зв'язку із druis, "друїд".

Ритуальні і магічні техніки друїдів:
1. Хрещення / наречення.
2. Накладення гейсів (заборон).
3. Читання знаків і творення пророцтв.
4. Омела.
5. Гадання на зміїному яйці для розв'язання суперечок.
6. Зільництво. Вважалось, що цілющі трави походять із тіла Міаха, сина Діана Кехта.
7. Еліксир забуття.
8. Техніки лікування: криваве цілительство (хірургія), лікування рослинами, магічне лікування.
9. Джерело здоров'я.
"Й занурювались у джерело, вражені насмерть бійці, а виходили з нього неушкоджені. Повертались до життя вони, завдяки могутності заклинань, що співали навколо джерела четверо цылителів".
"Інше ім'я цього джерела - Острів Рослин. оскільки Діан Кехт клав у нього по трохи кожної трави, що росте в Ірландії".
Друїд піктів Дростан використовував іншу техніку: необхідно зібрати молока від 140 білих корів і наповнити ним яму посеред пагорбу бою. Ті, хто зануриться в неї, будуть зцілені. В інших джерелах згадуються для цієї цілі 120 білих безрогих корів.
10. Тис, сліпота друїдів.
Тис використовувався для гадання, для пошуків схованого. Так король Еохайд шукав свою дружину Етайн. Друїд вирізав 4 гілки і накреслив на них знаки Огаму: "джерело мудрості і огамічні знаки відкрили йому, що Етайн схована в Сіді Брег Лейтх".
11. Війна рослин.
12. Дуб, горобина, ліщина.
"Що стосується ірландців, то они, як здається, охочіше використовували для магічних дій горобину або ліщину".
Друїд Кітруадх у вогні друїдів для допомоги армії короля Кормака використовував деревину горобини:
"Якщо полум'я повернеться на південь, ви мусите переслідувати людей Мунстера. А якщо воно повернеться на північ, то забирайтесь ви, адже будете розбиі, навіть якщо станете стійко оборонятись".
13. Згубна і благословенна вода.
Друїди й філіди були повелителями вогню й води. Вони могли змусити зникнути джерела й ріки, а могли викликати їх з-під землі.
14. Пророцтво хвиль.
"Адна, син Утідіра з Коннахту, був першим серед філідів Ірландії у вченості і мистецтві поезії. Був у нього син на ймення Неде. Відправився Неде вчитись мистецтву поезії в Альбу до Еоха Ехбела і пробув у нього, поки не досягнув успіху в цьому. Якось гуляв він і підійшов до берега моря, адже вважали філіди, що біля води відкриваються їм таємні знання. Раптом почув він із хвиль сумну і журливу пісню, і охопило його здивування. Тоді вимовив він закляття хвилі, щоб відкрилось йому, в чому тут справа. І дізнався він, що журились хвилі про смерть його батька, Аднии, і що плаття його віддали Ферхертне, філіду, що став першим поетом."
15. Священні вогні.
У ніч Самайну у всіх помешканнях гасився вогонь. Натомість у столиці королівства запалювався вогонь, від якого запалювались усі інші. В цьому ж вогні спалювались жертвоприношення для усіх богів.
У свято Бельтайна вогнища запалювались на честь великого бога Бела, там же приносились жертви.
Існував звичай у кожному кантоні Ірландії встановлювати по 2 вогнища Бела, між якими проводили скотину, щоб вберегти її від хворіб і вберегти протягом року. В "Глосарії Кормака" вказується, що два вогні Бела були "вогнями радості", "двома вогнями, які друїди запалювали з великими заклинаннями".
16. Вітер друїдів.
Застосовувався друїдами Туата де Даннан проти синів Міля, коли ті хотіли висадитись на березі Ірландії.
17. Влада над землею.
"Мог Руітх взявся дути на пагорб;жоден із воїнів Півночі не зміг втриматись у своєму наметі, такою сильною була буря, і друїди не знали, звідки вона налетіла на них. Продовжуючи дути на пагорб, Мог Руітх промовив такі слова: "Я кружляю, я перетворююсь знову, і т.д..." І пагорб зникнув тоді, сповитий черними хмарами і охоплений виром туману. Вся повністю армія була охоплена жахом, почувши крики воїнів, шум, який видавали нажахані коні, лязкіт зломаної зброї, коли у підніжжі пагорбу був нанесений удар. Більша частина війська була занурена в смертні муки агонії; всі, впавши духом, у відчаї загинули."
18. Магічні заклинання.
- glam diccing - імпровізоване прокляття, складався радою із 30-ти мирян, 30-ти єпископів і 30-ти філідів. Поет і 6 супутників відправлялись у подорож. На заході той, що вів усіх, підіймався на пагорб на межі семи областей. Там супроводжуючі дивились на оллама, а оллам дивився на країну того короля, над яким хотів насміятись. Всі ставали спиною до куща глоду, який мусив рости на вершині пагорбу. Коли вітер дув із півночі, кожен з них, тримаючи в руці камінь із пращі і гілку глоду, співав над ними строфу сатири проти короля. Потім всі вони клали камені і галки на корені куща глоду. Якщо вони не мали рації, то їх поглинала земля пагорбу, якщо ж не мав рації король, то пагорб поглинав його разом із дружиною і сином, його конем, зброєю, спорядженням і собакою.
- ibas forosnai - філід приносив богам в жертву шматок м'яса, тоді накладав заклинання на свої долоні і прикликав богів, щоб його сон ніхто не поруш. Долоні тримав на обличчі, поки не засинав.Так він спав протягом 9 днів і 9 ночей під захистом людей.
- dichetal do chennaib - заклинання кінчиками пальців. Коли філід бачив постать, то складав про неї строфу за допомогою кінчиків пальців.
- teinm laegda - Філід брав до рота великий палець руки і складав "пісню осяяня". Застосовувалось під час публічного розгадування загадок і в світських іграх.
- dlui fulla - в обличчя особи кидалась соломина, щоб зробити людину безумною.
19. Загорожа друїда.
Бувало, що за допомогою магії, частіше негативної, ніж позитивної, друїд створював навколо себе непрохідну огорожу.
20. Похоронний обряд.
Cantalon - похоронний плач, який виконував філід від імені всіх присутніх на похоронах героя, і який, при твердо встановленому культі, треба було повторювати у кожну річницю. Філід Аморген оплакував Кухуліна: "Тоді здійснили вони похоронний плач, зробили могилу і стеллу, і до закінчення терміну у 3 дні до корів Ульстера не допускали ні одного теляти".
"Огам, вирізаний на камені, навколо нього падали герої, поранені на смерть. Якщо живий Фінн - воїн, пам'ять Огаму буде жити довго."
"Похоронили сина короля Ульстера, вирили йому могилу, положили камінь, і герої Ульстера зіграли по ньому в поховальні ігри."
"Йому вирили могилу, положили камінь, відбули по ньому поховальні ігри, і ім'я його було написане огамічним письмом. Заручників, яких вони привели з Півдня, заживо похоронили навколо його могили, щоб люди Мунстера завжди несли на собі позор и були переможені."
21. Втручання друїда.
Інколи, у найважчих ситуаціях, друїди втручались у державні справи заради інтересів своєї держави чи навіть власних.
22. Пророцтва для війська.
23. Сатира і прославлення.
***
"Фактично кельти майже нічого не писали. В Ірландії могли вирізати декілька огамів на поховальній стелі, у крайньому випадку - кинути письмовий виклик супротивнику, як це не раз робить Кухулін у "Викраденні...", або, зрештою, накласти чари з допомогою декількох таємних літер, але загалом майже все відбувалось вербально, в усній формі: absert in drui, "друїд говорить...", і у письмове прокляття була жахливою санкцією, так що трактат про писемність ("Auraicept") зараховує огами до сфери бого, що зв'язує, Огми, в той час як ті триста п'ятдесят коротких і довгих історій, які повинен був знати оллам, зрозуміло, були створені не для читання, але для розповіді з пам'яті."

"Зовсім іншими за своєю формою і об'ємом, відповідно, й за своїм значенням є ірландське уявлення про потойбічний світ, в якому мертві ведуть райське існування (Fir na mBeo, Fir na mBan, Mag Mor, Mag Mela), "Земля живих, Земля Жінок, Велика Рівнина, Рівнина Насолоди", частіше "Земля Молодих" (Tir na Nog), - цей кельтський "рай" розташовується  дуже далеко на захід від Ірландії, за західним сонцем, там, куди йдуть мертві."

"[...] і найбільш витонченим, одним з найбільш привабливих сюжетів острівної міфологічної літератури був сюжет про богинь, які приходять в пошуках смертних і забирають у своє вічне блаженсво тих, кому вони подарили свою любов.
Але щасливі володарі  цих божественних благ повинні вберегти себе від ностальгії. Один із супутників Брана, опис "плавання" якого (Immram) становить надзвичайно цыкавий текст, пізнав це на власному досвіді: "Їм здавалось, що вони пробули там один рік, а минуло вже багато-багато років.
Туга за домом охопила одного з них, Нехтана, сина Кольбрана. Його родичі стали просити Брана, щоб він повернувся з ними в Ірландію. Жінка сказала їм, що вони пошкодують про свій від'їзд. Вони все ж зібрались у зворотну дорогу. Тоді вона сказала їм, щоб вони остерігались ступити ногою на землю. **********
Після цього Бран повідав всім присутнім про свої подорожі від початку і аж до цього часу. Потім він попрощався з ними, і про подорожі його з тих пір нічого не відомо."

"Мешканці сиду, які перетворюються в оленей або в корів, або, частіше за все, у птахів; богиня війни, яка в залежності від ситуації стає або рудою коровою, або вугрем, або вороною, - всі вони просто володіють даром перевтілення; навпаки, богиня Етайн, яка за тисячу дванадцять років до того, як народитись донькою Етара і стати дружиною Еохайда Аірема, народилась донькою Айліля і була дружиною бога Мідера, явно демонструє випадок метемпсихозу. Але й одні, й інші персонажі пов'язані з великою традицією релігійного зооморфізму, що існував у кельтів. При цьому мова не може йти про тотемізм - приписування його кельтам завжди базується на помилкових аналогіях."

"[...] проводиться різниця між тими, хто обробляє землю (trebhta, "землероби"), і тими, хто володіє тим чи іншим мистецтвом (aes dana, "артисти" або "ремісники"). Осідлі землероби - це "не-боги" (andee), ремісники, або "люди мистецтва", як їх ще називають, згідно іншоо буквального перекладу терміну "aes dana", є "богами" (dee)."

"Саме вірою в безсмертя душі можна пояснити те, що Фергус з'являється в повному військовому спорядженні під час заклинання (evokatio); коли його просять розповісти "Викрадення бика із Куальнге". В ній же ми знаходимо пояснення того, що померлих хоронили зі зброєю, а іноді й зі скотиною і слугами. Але за своєю формою і спрямованістю це вірування цілком відрізнялось від догматів, що їх проголошувало християнство, і якраз на цій підставі один із королів відмовляється прийняти хрещення: "Нієл, батько мій, не дозволив мені увірувати, і я хочу бути похованим на висотах Тари, як воїн, у воєнному спорядженні, оскільки у язичників у звичаї в могилі перебувати озброєним, зі зброєю напоготові, обличчям до ворога, до самого дня ердатхе, який для магів (тобто друїдів) є днем останнього суду."
Дохристиянське уявлення про день ердатхе важко піддається точному визначенню, однак під час поховання можна спостерігати ідентичну церемонію: "Потім тіло Лоегайра віднесли і поховали у повному озброєнні на півдні, перед королівською твердинею Лоегайра в Тарі, обличчям зверненим до Лейнстеру, як ніби би він виступав на битву з його жителями, чиїм ворогом він був при житті. Твердиня Лоегайра була тоді бенкетним залом верховного короля, і з цієї причини він просив, щоб його поховали там."

"Слово "ichtar" в ірландській мові означає одночасно "низ" і "північ", тоді як "tuas" - разом і "верх", і "південь". У спостерігача, що стоїть обличчям до сходу сонця, південь буде знаходитись справа, північ - зліва, а захід - ззаді; сонце, що проходить зі сходу на захід, весь день залишається на півдні: це світла половина світу, надана живим, у крайньому випадку, не втрачена для них. Протягом ночі сонце перебуває на півночі: для живих це темна і прихована половина, обитель мертвих, міфологічних істот, героїв і богів, - сид.
Під час переміщень бажано зберігати напрямок руху сонця, зліва направо. Так, візничий королеви Медб повертає колісницю вправо, бажаючи відвернути недобрі знамення. Це "deisil" ("des", "правий"), і такий звичай, мабуть, зберігався в Ірландії досить довго, - під час похоронів процесія раз або тричі обходила навколо кладовища за ходом сонця."

"Ірландська традиція намагалась зберегти точні уявлення про "ініціативний центр", на який вона посилалась: "На північних островах землі були племена Богині Дану і осягали там премудрість, магію, знання друїдів, поки не перевершили майстерних людей з усього світу.
У чотирьох містах осягали вони премудрість, таємне знання і диявольське ремесло - Фаліасі і Горіасі, Муріасі і Фіндіасі.
Із Фаліаса принесли вони Ліа Фаль, що був потім в Тарі. Скрикував він під кожним королем, якому судилось правити Ірландією.
Із Горіаса принесли вони спис, яким володів Луг. Ніщо не могло встояти перед ним чи перед тим, в чиїй руці він був.
Із Фіндаса принесли вони меч Нуаду. Варто було вийняти його із бойових піхов, як ніхто не міг вже від нього ухилитись, і був він воістину непереборний.
Із Муріаса принесли вони котел Дагди. Не бувало, щою пішли від нього люди голодними."

"Було три боги Дану, через що їм дали назву "Туата де Даннан": три сини Бреса, сина Елада - Тріалл, Бріан і Кет, або, також, Бріан, Іухар і Іухарба; три сини Туіренда Бриккрео, три друїди, іменем яких були названі Туата де Даннан."

"Я син Ремесла,
Ремесла, сина Уваги,
Уваги, сина (доньки) Роздумів,
Роздумів, сина Знання,
Знання, сина Запитання,
Запитання, сина Пошуку,
Пошуку, сина Великого Знання,
Великого Знання, сина Великого Розуміння,
Вликого Розуміння, сина Розуміння,
Розуміння, сина Розуму,
Розуму, сина трьох богів Ремесла.
Окрім цього, ці три боги - синибогині-пророчиці-друїдеси Брігіди, сама вона - донька Дагди."

"Бог друїдів, мій бог перед всіма богами" (de dhruadh, mu dhe tar gac nde)." Оскільки цей "бог друїдів", або Дагда ("добрий бог" або "найбожественніший") є батьком Брігіди, богині філідів, і, таким чином, предком трьох перших богів-друїдів, очевидно, що могутність друїдів цілком виправдана. В дійсності всі боги є друїдами, як і всі друїди - богами. [...] Звідси цілком зрозуміло, чому друїдам, зокрема, був доступний метемпсихоз, який був привілегією надлюдських і міфологічних істот."

"Що стосується "островів на півночі світу", - вони підпорядковані тому ж співвідношенню людського і божественного, завдяки чому друїди виявляються причетними до обох. Згідно з "Пригодами карновухого пса", острів друїдів - це темний острів, на якому царює морок. Відтак, він знаходиться в царстві мертвих, в потойбічному світі."

"В Ірландіїї Дагда зветься "батьком всіх", і палиця його одним своїм кінцем вбиває, а іншим - оживляє. При цьому Дагда - бог-друїд Руад Рофессі (Ruaidh Rofhessa - "Червоне досконалої науки")."

Знову про Вільху. Fearn

У волшебного королевства
На воротах стояли стражи:
Охраняли от копий вражьих,
Начищали щиты из стали,
И ворота не открывали.

А пришедшим к тому королевству
Три вопроса всегда задавали,
Что ответа вовек не имели:
Вопрос первый ‐ о тайне защиты,
А второй был ‐ о сущности силы,
Третий был ‐ о порогах тайных.

Не пускали, как было известно,
Стражи путников юных, случайных, ‐
Кроме тех, кто проклятия ведал,
Кто пришел сюда с черной веткой,
Все ответы найдя ‐ в Трех Царствах.
Ольха - Fearn. Алина Кулаковская

Першу статтю можна переглянути тут.

17.04.2017
Зараз закінчення 4-го дня Luis, однак мені вже не терпиться попрацювати із Вільхою. Думаю писати статтю протягом чотирьох днів проживання Fearn. Тим більше, що попередня стаття дуже куца, а Fearn заслуговує куди більшої уваги.

Отож, що ми пам'ятаємо із першої статті?
Fearn - дерево, що поєднує дуальності: вогонь і воду, чоловіче і жіноче. Fearn також поєднує світи. Тут велика увага приділяється її кореням - це власне точка поєднання стихій, вхід до світу "темних" фейрі, тенета для утоплеників. Волога, Потойбіччя.. а отже - можливість взаємодіяти. До того ж саме корені є світом "темряви", тобто - підсвідомого і інського. А значить - робота із страхами, глибинними комплексами, але й черпання сил. Натомість крона показує наслідки сполохання фейрі - у небо здіймаються ворони. Ворони, а отже десь поруч Моррігу. Або ж Бран, дослівно. Бран - це захист, але не пасивний - активний: він сам пішов у бій за свою сестру, характеризувався запальним характером, а потім його голова захищала Британію від Франції. Фактично - мала попередити про наступ, а отже - отримує аспекти захисту і віщування. До того ж, закопування голови, тіло якої вже померло, - це також спуск у Потойбіччя. Допомога предків (Бран був предком у відношенні до наступних поколінь британців).Також атрибутом Брана є магічний котел переродження, здатний оживляти мертвих.
Livinglibraryblog також пише, що вільха-дерево часто використовується для захисту і ворожіння.

Вільха тісно пов'язується із воїном і мисливцем. Вона - також цілитель і шаман. Вільха представляє безліч аспектів дії і руху. Усі ми в якісь моменти нашого життя проходили шлях воїна. Ситуація складається так, що або ми приймаємо виклик і боремось, або ні, але тоді вже обставини змушують нас до боротьби. Саме боротьба стимулює наше зростання і розвиток.

Той, хто завдає рани, повинен вміти їх лікувати. Кельти лікували вільхою рани, виразки, інфекції, туберкульоз.

Витяги із гарної статті:
Зелений барвник із листя - для одягу фейрі, червоний - колір Потойбіччя у кельтів.
+ Котел переродження Брана = матка. Символ народження, життєдайної сили.
Пов'язують також із Гекатою.

Вільха асоціюється із воїном. - http://www.celticjewelry.com/celtic-culture/alder-april/

24.04.2017
Щодо досвіду переживання. Боротись, іти вперед, "на барикади", брати сили, коли їх вже ніби не повинно б бути - це також про Вільху. Це також піднесеність духу, впевненість у собі і в тому, що все буде добре, обставини складуться саме так, як треба.

Береза. Beithe / Beth

Із понеділка беру участь у проживанні Огаму - скучила за цим) От і добрались руки внести деякі корективи і дещо додати до моєї першої статті про Березу:  http://dragomyra.blogspot.com/2014/08/beth.html. Однак на написання повноцінної гарної і цікавої статті мене хватає. Натомість є думки-медитації до Beith:

Шепочуть: "Де твоя сила? Де твій шлях?" Вітер гойдає гілля. Світанок. Твоя впевненість поведе тебе, а я буду поруч. Твої корені тут, із нами. Твій вияв - дія. 

Відносно спостережень:
1. Лише зараз прийшло розуміння, що жоден початок не відірваний від того, що йому передувало. У медитаціях в "Лестница Огама" А. Кісєльова говорить про Березу як про зародження, імпульс, енергія, що зароджується із нічого. Це дуже схоже до ситуації з Тисом, однак Тис - це затухання процесу і саме небуття. Натомість Береза - сам момент зародження нового. Увага! Щоб почалось щось нове, йому потрібно відвести місце, а це значить попрощатись із чимось.
Береза також про активність і впорядкованість. Про розуміння себе і власних внутрішніх процесів. Вона вестиме й охоронятиме, але - знову ж таки - в процесі може статись, що буде необхідно ставити пріоритети.
2. Між світами. Це також було новим. Однак у багатьох джерелах є вказівка на "потойбічність" Берези, а точніше - перебування у двох світах. Мені подобається порівняння із дволиким Янусом у "Alchemy of alphabets" - він стоїть на порозі минулого і майбутнього і його лика звернені в обидві сторони. Так само Береза дивиться і у наш світ, й у світ прихований.
3. Шаманське дерево. Це і плавно витікає з попередніх двох (перебування на межі і функція провідника і охоронця), і маємо теж такі записи у різних (сучасних) джерелах (щось старіше, автентичні матеріали, ще не перевіряла).
4. Конкретно зараз, поки пишу, маю враження, що Береза - лагідна і добра. Вона справді захищає, в тому числі - від злих духів, а також емоційно. Однак в цьому захисті немає агресивності. Це щось ніби як курчата збираються під крилами мами-курки і їм там добре, тепло і затишно. Взагалі жодної агресивності не відчутно. Мабуть, до такої енергії негатив просто не чіпається - розчиняється десь там, не "долітаючи".

Ioho. Тис

Зимове сонцестояння / Alban Arthuan

Звук: І

Слово Mac ind Oic: "зловживання для предків або приємна згода"
Слово Morann mac Main: "найстарше з дерев"

Слово Ку Хуліна: "Колір хворого чоловіка, старість"
Слово Енгуса:

Елемент: Земля

Планета-правитель: Сатурн / Плутон

Стать: жіноча

Птах: Illait / орля

Тварина: Ialtog / кажан
Колір: Infind / дуже білий (колір свіжого снігу)
Знаряддя: Indeoin / ковадло

Мистецтво: Iascaireacht / риболовля

Кристал/камінь: 

Число Брікріу: 20

Божества: Ойсін, Геката, Кайлех, Геката, Банба

Руни: -

Пряме значення: Витривалість, те, що залишається незмінним; похилий вік, спадщина з минулого; наслідки теперішніх дій.

Перевернуте значення: Стагнація й непорушність; речі зберігають своє минуле; минуле як тягар, що ще не подоланий.

Ключ: захист від негативних духів, довговічність, реінкарнація, робота з духами предків, мудрість.

Асоціації: Смерть, небуття, темрява, первісність, старість, відсутність часу, неіснування

Твоя подорож закінчилась. Час добіг свого кінця і шлях обірвався. Єдина ниточка, яка вас поєднувала, обірвалась. І Ти - вже не Ти. Й немає Тебе у кожному із значень. Ти був світом і світ - Тобою. Немає жодного.

Кожного року Колесо робить повний оберт. У найнижчій його точці Панею світу є Темрява і Смерть. Це час від Самайну, періоду безчасся, до моменту народження нового Сонця, Йолю, піку Зими. У давнину саме нове сонце давало надію пережити довгу зиму, яка ще була попереду. Адже хоча дні почнуть довшати, найлютіші морози, заметілі і брак їжі все ще чекають нас попереду.

Ioho - про те, як, щоб вижити, потрібно запасатись, про те, що потрібно жертвувати тим, що віджило своє, щоб могти рухатись далі. Ioho - про цінність втрати, очищення і прощання, про силу сприйняття і спокій. Ioho - про те, як у пустоті знайти себе і свій внутрішній поштовх до руху.

Прекрасний сайт livinglibraryblog.com також подає низку трактувань символу Ioho різними дослідниками. Так, Н. Пенник у праці "Магічні алфавіти" називає тис "деревом вічного життя", та й Е. Р. Лорі пов'язує його із довголіттям, реінкарнацією, предками, але також - історією й традицією. Ліз і Коллін Мюррей стверджують, що Ioho представляє поважний вік, воскресіння, реінкарнацію, а Дж. Метьюз прямо називає тис найстарішим і наймудрішим з дерев. Дуже гарно з цим поєднується думка Кейтлін Метьюз про те, що Ioho асоціюється із розширенням горизонтів, глибокою пам'яттю і довголіттям. Дж. Гір вважає, що Ioho представляє уроки досвіду і незмінну складову нашого шляху. Роберт Грейвс називає тис деревом смерті.

Ці асоціації не є випадковими. Як усі вічнозелені дерева (а варто також додати, що це єдине вічнозелене дерево, яке не було завезене на Британські острови, а знаходилось там у своєму ареалі), тис асоціюється із вічним життям. Однак саме тис має відчутно двійну природу. В міфології та культурі тис часто представляє Дерево Життя або Світове Дерево, але також асоціаціюється із смертю, адже усі його частини отруйні. До того ж, він був присвячений богині Гекаті у Древній Греції, богині переходів і смерті, а також кельтській богині Кайлех, богині, що втілює саму старість, смерть і зиму. До речі, про людей похилого віку кажуть "вік тису", або "вік Кайлех". У давні часи навіть існували вірування, що саме тільки знаходження у тіні тиса може вбити, як і вино, подане у тисовій чаші. Більше того, тис чітко асоціюється із похованнями. Це дерево, яке спеціально висаджують на цвинтарях, адже вважається, що тис охороняє перехід до світу мертвих. Однак, ще за довго до наших часів тис висаджували на могилах вождів племені, так щоб їх дух і мудрість, перебуваючи у дереві, були доступні їхнім нащадкам. Гілочки тису кидали до могил чи поховань, саме ж дерево також висаджували на енергетично сильних місцях, наприклад, біля святилищ чи "святих" джерел. А стара бретонська легенда оповідає, що корені тису проростають до відкритих ротів усіх трупів. І попри те, що загалом тис пов'язували із смертю, явищем, що сприймається негативно у наш час, та, можливо, ті корені покликані були дати нове життя мертвим? Та й тис на похованнях вождів покликаний був забезпечити зв'язок із "Тим" світом, дати можливість потойбічним мешканцям спілкуватись із нами. 

Окрім того, завдяки завжди зеленому кольору, тис був чудовою позначкою для меж чи особливих місць. Наприклад, існує легенда про Оуайна Червонорукого, останнього в роді Ллівеліна Великого претендента на титул короля Гвінеду і принца Уельсу, який загинув, так і не ставши королем. Оуайна називають сплячим воїном-королем. Вважається, що він повинен проснутись і повернути своє правління, а спочиває він під пагорбом із одиноким тисом. Щоб ніхто не міг потурбувати сон короля, тис зникає, коли хтось наближається до нього, а якщо віддалятись, то знову з'являється. Ще один герой, а точніше - шотландський віщун Томас Раймер, так само спочиває і чекає свого часу, але вже не під одиноким деревом, а серед цілого тисового гаю.

Yew, Wisdom of Trees Oracle Cards, Meraylah Allwood

Тис також пов'язують із Сідами. У книзі "The Fairy Faith in Celtic Countries" (1911 р.) читаємо: "Ірландські друїди виготовляли їх палички для гадання з деревини тису, і, як давні жерці Єгипту, Греції і Риму, повелівали духами, феями, демонами, елементалями і привидами, які й допомагали здійснювати пророцтва." У легенді про короля Еохайда його друїди за допомогою тисових паличок шукали викрадену королем Сідів Мідіром королівну Етайн. Ворожіння відбувалось шляхом викидання 3 або 4 (у різних версіях) паличок із написаними на них літерами Огаму, що допомогло вибрати правильний сід. Пошуки супроводжувались розкопуванням багатьох сусідніх сідів, що зовсім не викликало захвату у його мешканців. 

Унікальність тису - це спосіб його "життя". Саме дерево пережило наступ льодовиків і виробило здатність жити довго - зараз існують представники, вік яких становить по 4-5 тисяч років. Точний вік таких дерев визначити доволі важко, адже тис, відмираючи в центрі, з кореня відрощує нові стовбури навколо старого і, таким чином, отримує пустоту в центрі, що робить неможливим вираховування віку дерева за стовбурними кільцями. Однак такі дерева-проходи (буквально) просто не можуть не асоціюватись із потойбічним світом, в тому числі - із народом Сідів, Ши. Взагалі вважається, що сама історія народу Ши - це історія тису. Адже все, що помирає, мусить врешті-решт відродитись.

З іншого боку, варто пам'ятати про те, що ставлення до смерті у давнину і зараз доволі відрізняються. Дослідники-традиціоналісти вважають, що культура нью-ейдж упростила візію смерті шляхом трактування її не як кінцевої точки, а як лише одну із зупинок у вічному циклі перероджень. Варто додати, що хоча кельти й дотримувались схожої до реінкарнації точки зору (загальновідомим є факт, коли ніхто не переймався тим, що померлий заборгував комусь щось, адже він обов'язково матиме шанс повернути це у наступному житті), але немає точного пояснення того, що саме малось на увазі під "наступним життям". Попри це популярним є трактування Ioho саме як короткої зупинки до моменту переродження. Як сам момент смерті трактують, натомість, осику, Eadha.

Та тис - це також міф про трагічних закоханих, це й момент втрати, й неймовірно сильне бажання бути разом. Мабуть, найвідомішим прикладом такої любовної історії є історія Трістана та Ізольди. Але схожих історій є таклж безліч в ірландській культурі. Ми вже знаємо про історію Еохайда і Етайн. Але є також історія Енгуса, який був змушений перетворитись у лебедя, щоб бути ближче до своєї зачаклованої коханої; історія Кухуліна і його коханої діви-Ши Фанд, з якою, до речі, вони вперше зустрілись саме під тисовим деревом; історія звичайного сільського парубка, на дім якого напали, його вбили, а його дружину-красуню намагались забрати із собою, але та стрибнула зі скелі. За однією із версій подальших подій, їх поховали поруч у братській могилі, за іншою - у різних, але з тих могил виросли тиси, які згодом переплелись верхівками.

Ioho вважають знаком, що вказує нам на потребу відпочинку, потребу такого необхідного занурення аж "до дна", коли немає нікого навколо, де згодом із нами говорить наше внутрішнє єство і провідники - предки це будуть, потусторонні духи чи боги. Ioho нагадує нам, що, окрім нашого власного світу, є щось більше, є інші істоти, готові співпрацювати і давати настанови, що ми самі можемо бути цілим світом. Пам'ятаючи про це й про те, що усіх нас чекає в кінці нашого шляху, ми можемо жити більш усвідомлено й цілісно. У формі абстракції смерть постає перед нами як момент трансформації, коли ми можемо позбутись від лишнього, а чи відпустити його, попрощатись, віддати належне - і рухатись далі. У читанні Ioho вказує також на те, що ви тримаєтесь за щось (подію, людину, річ, згадку) занадто довго і прийшов час відпустити це. Ioho нагадує нам про те, що зміни - не наш ворог, а союзник, і що без змін ніколи не буде руху уперед.

Значення Ioho в гаданні від А. Кісєльової:
Остання карта Огаму. Результативна, показник процесу, що завершився. Період, коли можлива відмова від всього, що гальмувало рух, від усього, що заважало йти. Але в цій карті немає болю, все, що тут відбувається, здійснилось не під впливом емоцій, а внаслідок зрілих роздумів. Це дуже мудра карта, вона знає, що "все минає, і це мине" і завтрашній день буде чудовим і радісним. А зараз, у це миттєве зараз, треба встигнути зрозуміти і пробачити, побачити і відчути. Період, коли можна приділити час спогадам, хорошим і поганим, для того, щоб потім відкласти їх надовго. Енергетика карти цілком унікальна, вона здатна впливати на розклад у найбільш непередбачуваний спосіб, надаючи йому цілком іншого звучання.

Використання у магії:
* У зимове сонцестояння тис - одне з 9-ти необхідних видів деревини для розпалювання святкового вогнища.
* Тис - це також одне із 5-ти чарівних дерев Ірландії, а отже - допоможе у спілкуванні із фейрі.
* У ніч Самайну спаліть трохи кори тису для того, щоб викликати духа предка.
* Шматок деревини тису буде оберегом від страху перед смертю (нагадую, що деревина тису отруйна!!!) і новими починаннями.

Eadha. Осика

Осіннє рівнодення / Alban Elued

Звук: E

Слово Mac ind Oic: "інше ім'я друга"
Слово Morann mac Main: Ergnaid fid "проникливе дерево/чоловік"

Слово Ку Хуліна: Brathair bethi.i.e "Родич берези, осика"
Слово Енгуса: Commain carat "зміна/обмін друзів"

Елемент: Повітря (осика), Вода (тополя)

Планета-правитель: Меркурій (осика), Сатурн (тополя)

Стать: Чоловіча (осика), Жіноча (тополя)

Птах: Ela / лебідь-шипун

Тварина: Each / кінь
Колір: Erc / червоної іржі
Знаряддя: Epit / алебарда

Мистецтво: Enaireacht / полювання на птахів

Кристал/камінь: обсидіан, залізо

Число Брікріу: 19

Божества: Енгус мак Ок, Аравн, Ріаннон, Зевс, Персефона, Кроносс, Геката, Діана, усі богині у трьох іпостасях

Руни: -

Пряме значення: Відвага і впертість перед лицем протистояння; боротьба, в якій перемога можлива, але не обов'язкова; пошук внутрішньої сили.

Перевернуте значення: слабка сила; компроміс і перемовини; обачність; якщо ти продовжуватимеш теперішній шлях, він не приведе ні до чого доброго.

Ключові слова: страх, перевірка, ритуал, перемогти страх, боятись, але діяти; дух воїна, впевненість у собі, стійкість, мужність. У перевернутому положенні: бути подавленим своїм страхом, необхідність керувати своїми страхами.
Асоціації: страхи, потойбіччя, підсвідоме, архетипи, символи, боротьба, протистояння, вистояти, межа, внутрішня сила, пошуки у пітьмі, заплутаність, відсутність шляху уперед, розрізняти небезпеки, розуміння

Ти стоїш на краю. Час завмер. Залишився лиш холод і слабке сонце у спину. Із заходом ти ступаєш у своє несвідоме. Чи поглине воно тебе, а чи в пітьмі ти знайдеш свою силу?

"Народ Уйснеху казав [...] що ненависна осика заборонена тричі. Вперше тому, що гордовито підняла свою голову, коли інші дерева схилили свої у журбі, коли Король йшов на Голгофу. Вдруге тому, що вороги Христа вибрали її деревину для хреста, на якому розіп'ято Його. І втретє [...]. Вічно тремтяча і трепетна, рухи видають ненависну осину навіть у спокійному повітрі."

Carmina Gadelica, 1900

Зараз точаться дискусії щодо того, яким деревом є Eadha - осика чи тополя. Однак, мабуть, це один з небагатьох випадків, коли різниця не буде суттєвою, адже осика - близька родичка тополі. А разом із вербою, вони належать до однієї родини (вербових). І хоча й осика, й тополя в Древній Греції були шанованими деревами - перша - священна для Персефони, друга знаходилась у вінку Геракла, а обидвоє росли над берегами Стіксу й позначали вхід у Потойбіччя, для мене чомусь ближча осика.

У наш час попкультури, мабуть, немає людей, які б не знали, що осиковим колом вбивають вампірів. Традиційно ним проколювали серця покійників, що пішли у Потойбіччя не з власної волі, таким чином страхуючись від самої можливості появи ходячого мертвеця у власному поселенні. Зазвичай, осику для цього вибирали з тієї причини, що саме з її деревини було зроблено хрест для Ісуса Христа. Однак задовго до біблійної легенди корони з осикового дерева захоронювали у курганах з покійниками в Месопотамії (3000 р. до н.е.), що мало допомогти їм у подорожі в потойбічний світ. Загалом, як і в горобини, у осики досить "темна" культурна історія. Її також називали деревом фейрі і деревом духів. Відповідно, під забороною було використання цього магічного дерева у сільському господарстві, для риболовлі чи для будівництва. Воно належало чарівному народу, а на їх власність посягати не можна було ще й з тієї причини, що зазвичай це закінчувалось погано для самого сміливця. Однак, як це відбувається зі всім "темним", осика також добре захищала від усіляких магічних втручань і "злих" енергій. З цього, власне, й витікає те, що вона була ідеальною для захисту душ померлих, захисту домівок (її висаджували біля обійсть), боротьби із болем й паралічем (дуже традиційно - хворий повинен зачепити пасмо свого волосся за кору й промовити заклинання-формулу), але власне користування такою деревиною щастя не приносило. Проте, якщо листочок осики ви отримали в дар від самого чарівного народу чи їх королеви, покладіть його під язик чи у кубок з вином і красномовство не покине вас. А уважно дослухаючись до шуму у листі осики, ви вже точно зможете розчути шепіт духів чи передати своє послання до того, хто його зрозуміє.

Кельтські воїни, відомі своєю безстрашністю, з осики виготовляли щити. Вони були легкими й міцними, а також дарували захист від страху і небезпек. Навіть у грецькій мові слово "aspis" (англ. "осика") значило щит. А у гаельській осика-critheann мала спільний корінь із "crith" - "тремтіти". Та й хто, як не той, що знає істину страхів через свою сутність, зможе найкраще захистити від страхів? Так само осика захищала людей у ніч Самайну, ніч Дикого Полювання і повної сваволі духів. Якщо ж ви проведете ритуал очищення з допомогою осики, то зможете ввійти у новий рік буквально "із чистого листа". 

Для кожного з нас страх - це випробовування. Він є невід'ємною частиною нашого життя, і без нього не було б еволюції. Страх змушував наших предків до діяльності й винахідливості. Але ми також знаємо страх таким, що паралізує, відбирає будь-які сили для боротьби, і часто ми здаємось задовго до того, як бій програно.
Чого ви боїтесь найбільше? Чи справді варто продовжувати годувати цей страх? Які його корені? 
Якщо ваш страх контролює вас, ви не зможете діяти. Це - виклик. У липкому, запаморочливому й темному, знайти себе як стержень, як свою територію і цілісність. Чи не сильніші ви? Чи не вам під силу власним сяйвом розігнати морок? Щит - це не лише захист від удару. Це також ваше відмежування.
Ось ворог. Він сильний і він не один. Ось ви - кидаєте щит і в паніці намагаєтесь втекти. Вас наздоженуть, а легені зрадять ще швидше, ніж ноги.
Ось ворог. Він сильний і він не один. Ось ви - міцно стоїте на ногах. Вони - корені ваші, руки - гілки ваші. Всесвіт - ваша допомога. І ворогам не пройти.
Ось ворог. Він сильний і він не один. Ось ви - і темрява всередині вас - ваш союзник. 

Урок Eadha - навчитись бачити свій страх, приймати його і не боятись. Ваш страх вкаже на вашу слабкість. Ви зможете її укріпити. Eadha також про те, як прийняти власну темряву. Не лякатись її, не уникати, не зневажати. Темрява є у всіх. Про темряву й про те, як крізь тіні знайти себе - Персефона й Іштар. Через темряву шамани повертають уламки душі.

Перевернута Eadha вказує на те, що ваш страх перемагає. І хоча ви можете мати реальні причини для того, щоб боятись, але в такому стані ви нічого не вдієте. Пам'ятайте, що зовнішні чинники лише тоді мають над вами владу, коли ваш дух зломлено.

Eadha стане в нагоді тим, хто йде шляхом Знань. Лише знаючи себе і свої корені, ви знатимете, куди можуть сягати ваші гілки. Не знаючи себе, ви не розумітимете причин і наслідків власних дій.

Значення Eadha в гаданні від А. Кісєльової:
Карта дуже неоднозначна. Може вказувати на те, що енергія витікає в невідомому напрямку, що час і гроші витрачаються неналежним чином. Що варто задуматись над тим, що і для чого ви робите. Подумати про те, що є для вас найважливішим у житті. Це не час сумнівів, це час наведення підсумків, час прийняття важливих, іноді доленосних рішень. Тут немає радості, але можна знайти спокій зосередженості. Карта закликає зупинитись і подумати, все зважити. Очікуваний результат близько, і необхідно ще раз перевірити, чи так вам це необхідне, чи на це ви розраховували. Енергетика карти жорстка і дещо холодна. Вона здатна внести у розклад нотки відстороненості й печалі.

Ur. Верес

Середина літа

Звук: U

Слово Mac ind Oic: "вирощування рослин"
Слово Morann mac Main: "жахливе плем'я в холодній оселі"

Слово Ку Хуліна: "завершення буття без життя, могили"

Елемент: Земля/Вода

Планета-правитель: Марс/Венера

Стать: змінна

Птах: Uiseoc / жайворонок

Тварина: Urcuil / цвіркун
Колір: Usgdha / смолистий
Знаряддя: Usca / вересовий віничок

Мистецтво: Umaideacht / лиття латуні

Кристал/камінь: аметист, гранат

Число Брікріу: 18

Божества: Бранвен, Уроіка, Кібела, Ісіда, Шила-на-Гіг

Руни: -

Пряме значення: духовна сила; сили природи; завершення, прихід нового життя; відкрито двері до іншого світу; пристрасть, влада і магія; творіння

Перевернуте значення: слабкість, розсіяна енергія; втрата контакту з природою і Духом; надавати перевагу мріями, аніж реальності; необхідність відновлення сил і перепідключення

Ключові слова: неприборкана пристрасть (і її наслідки), захист, удача, зцілення, духовне зростання, зв'язок із світом духів. Коханці і завершення
Асоціації: літо, сонце, відпочинок, свобода, радість, сонце у зеніті, магія, фейрі, комфорт, приховані таємниці і небезпеки

Все, що було досі, відійшло у минуле і його покрила густа темрява. Все, що прийде, ще не народилось і залежить від тебе самого. Є лише цей момент. Вдих. Видих.  І гаряче сонце на твоєму обличчі. Запах розігрітих трав. Ти знаєш, що "Завтра" може бути іншим, тож насолоджуйся моментом.

Мабуть, жоден інший образ, якщо говорити про рослинний світ, так не асоціюється із Ірландією й кельтикою, як верес. Тендітний й запашний, та такий витривалий й енергетично "сильний". Мабуть, не дарма на Колесі Року йому відповідає найвища точка - Літнє сонцестояння. Адже це час повного розквіту природи й найбільшої сили Сонця. Однак, як би ми не чекали цього дня, за ним однаково ночі починають довшати, а дні коротшати. Зимовий Король Гостролист переміг сонячного Короля Дуба. І чи не тому Зимове сонцестояння вітається чи не з більшим ентузіазмом, коли сонце ще, навпаки, слабке? Все має свій час і все відходить.

Та чому саме верес був у такій пошані у кельтів, що зараз став асоціюватись із ними й їх батьківщиною? Причин на це є багато і, як завжди є з асоціаціями, не лише верес нагадує нам про благословенний край Ейре. Та, мабуть, всі знають чи хоча б краєчком вуха чули вірш "Вересовий трунок" Р.Л. Стівенсона, в якому останній з піктів, старий дідуган, жертвує своїм сином й собою, аби тільки не зрадити таємницю вересового меду. Не знаю, чи справа тут у лікувальних властивостях, чи у міцності, але виглядає на те, що мед цей став символом свободи й характеру свого народу, його "серцем", яке вже точно не можна віддавати ворогам. І, зрештою, не міг чагарник безпідставно опинитись серед "дерев" Огаму. Його шанували й цінували. І чи не нагадують сучасні рудоволосі ірландці й шотландці саму вогненну рослину? Чи не були кельти й пікти такими ж міцними, як п'янка квітка, що росте навіть на найвищих пагорбах, піддана силі вітрів і хвиль?

Чарівний верес є частим героєм у міфології, легендах й оповідках. В фіанні є розповідь про те, як обіцяна Фіннові Маккулу донька короля Кормака закохалась у племінника Фінна, Діармайда, і втекла разом з ним. Зрозуміло, що за втікачами одразу ж було зібрано погоню. Однак довгий час ніхто не міг знайти їх. Лише згодом стало відомо, що Діармайд спав на піску (що є покликанням на берег моря) і вересі (відповідно - "гори"), схованими у своїй торбині. Так, що навіть друїди не могли визначити його точне місце перебування.

Існують також і менш легендарні оповідки, в яких (знову ж таки) чи то молода пара втікає від відьом і перетворюється у вересові вінички, що метуть площу міста і таким чином рятуються (відьми їх не помітили); чи то лис обманює качок, запхавши морду в кущик вересу і непомітно підібравшись до них; а чи над вересовими пустошами на чорних кішках у ніч Самайну їздять відьми, танцюють духи померлих чи й самі фейрі, і закликають до свого танцю наївних подорожніх. Обман, підступність і магія - часті мотиви для рослин Огаму. Та от, за допомогою того ж вересу, славетний Коналл вбиває одноокого велетня - героїзм, сила і спритність. І, мабуть, десь поруч теж мав би бути обман. Бо як інакше це вдалось Коналлові? Тут вже треба звертатись до самої історії :)

Здається, що для такої направду сонячної і славної рослини обман мав би бути чимось чужим. Але добре пригадайте собі вересові зарослі, їх м'яку, пахучу і манливу подушку, і пригадайте, наскільки охоче Ви ступили б босими ногами у ці зарослі. Зарослі, які лише зверху м'які, а під квітковою ковдрою - тверді, колючі й слугують ідеальною домівкою для змій. Це знову ситуація, коли краса манить, але може бути небезпечною. Такими ж бувають пристрасть і кохання.

Верес також знайшов своє застосування у магії і різноманітних обрядах. Загалом його вважали таким, що приносить щастя й удачу, і ще досі подекуди у шотландських селах можна зустріти наречених, у букеті яких обов'язково та й знайдеться гілочка вересу. Віничок же із нього допоможе очистити простір від магічних втручань, а пахощі із спаленого вересу не лише закличуть фейрі чи дощ (якщо буде спалений разом із папороттю), а й відкриють Вам дорогу до Світу Ши. Це не буде дивним, якщо згадати про рої бджіл над вересовими заростями, а бджоли у давнину були посланцями іншого світу й богів. Через цю ж асоціацію верес в Огамі, Ur, нагадуватиме про необхідність відновлення зв'язку із Землею, а водночас - із самим собою, про необхідність прислухатись до себе внутрішнього і вчитись мудрості у Землі.

Якщо ж існують проблеми із здоров'ям, Ur також вкаже Вам шлях до одужання через зцілення усіх аспектів Вашого єства - духу, душі й тіла. Сам Ur принесе Вам комфорт і спокій, та пам'ятайте, що насолоджуючись моментом, не варто занурюватись надто глибоко і хотіти більшого - можна поранитись об приховану небезпеку. Пам'ятайте також, що це короткотривалий момент відпочинку, та він повернеться у свій час і ніколи не буде втраченим назавжди.

Окрім того, сама рослина також допоможе зцілитись. Відвар вересу, влитий у ванну, тонізує м'язи і заспокоює ревматичні болі. Чай із нього володіє антисептичними і сечогінними властивостями, допомагає боротись із серцевими й нервовими проблемами, позбавляє мігреней і болю під час менструацій. Та все ж не раджу займатись самолікуванням, не знаючи причин Вашого стану й точних дозувань будь-яких рослинних препаратів. 

На завершення додам ще декілька традиційних трактувань Ur від дослідників.

Так, Дж. Метьюз у книзі "Кельтський шаман" пов'язує Ur із страхом. 

Е.Р. Лорі вважає, що Ur представляє смерть, долю і завершення циклу, а верес як рослина є для неї символом бідності.

Натомість К. Метьюз пише, що Ur відсилає нас до Землі, циклів росту і зцілення. В інтерпретації може читатись також як "важка праця", "зростання" і вказівку на те, щоб слідувати своїм життєвим шляхом. 

Роберт Елісон також пише про аспект зцілення в Ur і пов'язує літеру з батьківщиною і фейрі, їх магією.

Значення Ur в гаданні від А. Кісєльової:

Карта багато у чому нагадує On. Тут також можливі зцілення і божественна допомога. На відміну від попередньої карти, тут не може бути надлишкового використання енергії. Період щастя, заслуженої радості, час, коли все збувається, коли можна насолодитись довгоочікуваним результатом. Цей період досить короткочасний, і тому бажано насолодитись ним у повній мірі. Дохід, легкість без легковажності. Енергетика карти дуже тепла і світла, вона, ніби сонце, освітлює розклад і може його пом'якшити.

Урок вересу:

Верес є символом палкого кохання, жертовності і самоконтролю. В першу чергу верес представляє ентузіазм і чуттєве задоволення, та вигоди, що їх можна отримати від спонтанного самовираження. Однак у цій жазі до життя криється більш глибокий урок наслідків, що можуть виникнути від неприборканої пристрасті. Кельти вважали, що ви завжди відповідальні за свої дії, тому завжди варто бути впевненим у власному самоконтролі, перш ніж піддаватись власній пристрасті, а чи хмільному вересовому трунку. Неконтрольована енергія Ur недовговічна і непродуктивна, та спалюваний щороку верес навесні виростає знову. Урок верес в тому, щоб зберігати баланс між самовираженням і самоконтролем, щоб Ваші дії були приємними і ефективними для Вас самих.
http://www.thegoddesstree.com/MotherNature/Heather.htm

© Оксана Стадник aka Драгомира

Джерела:

http://livinglibraryblog.com/?p=529

http://elensentier.co.uk/2010/06/21/ogham-ura-heather/

http://paranormalauthors.blogspot.com/2009/01/divination-celtic-ogham-ura.html

http://paganwiccan.about.com/od/thecelticogham/ig/Ogham-Symbol-Gallery-/U---Uhr.htm

http://www.thegoddesstree.com/MotherNature/Heather.htm

http://thriveonnews.com/2013/10/12/ogham-heather/

https://books.google.com.ua/books?id=ItzbLZgVW2IC&pg=PA102&lpg=PA102&dq=heather+ogham&source=bl&ots=I1vVrh4Y7D&sig=fA_euvKfTNzCLxeItD01gDRfMnE&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwin7_PNsr3LAhVkGZoKHZ0IDdA4FBDoAQgZMAA#v=onepage&q=heather%20ogham&f=false

А. Киселева. Лестница Огама

Onn. Дрік

Весняне рівнодення

Звук: О

Слово Mac ind Oic: "найніжніша з робіт"
Слово Morann mac Main: "помічник коней, колеса колісниці"

Слово Ку Хуліна: "те, що підтримує воїнів і мисливців; лють"

Елемент: Повітря

Планета-правитель: Марс/Сонце

Стать: чоловіча

Птах: Odoroscrach / баклан

Тварина: Os / олень
Колір: Odhar / жовто-коричневий
Знаряддя: Ord / молот

Мистецтво: Ogmoracht / збирання врожаю

Кристал/камінь: 

Число Брікріу: 17

Божества: Луг

Руни: -

Пряме значення: збиральництво, комбінація сил, енергія, життя, сексуальність, привабливість, можливості, але не без потенційних проблем.

Перевернуте значення: проблеми/складнощі, бажання без прив'язки до реальності, незлагоджені зусилля, проблеми, але з можливими вигодами

Ключові слова: захист, бачення, прозріння, достаток завжди є у світі

Асоціації: вогонь, відвага, благородство, мудрість, бачення, спокій, умиротворення, гармонія, захист, "центр" - рівновага

Чарівні голоси співають. Твоє єство ніжиться і насолоджується. Ти спокійний і врівноважений. Весь світ - твоя домівка, стихії - колиска, духи - друзі і люди - вчителі. Весь Всесвіт колише тебе і обіймає, і твоє серце розпускається лотосами, трояндами, птахами і співами. Ти тут і зараз. А рішення і дії будуть, коли настане їм час.

Навесні, коли ще дерева не розпустили листя, пагорби Ірландії вкривають квіти дроку. "Я - полум'я на кожному пагорбі" - пишуть про дрік члени ОБОД (Орден бардів, оватів і друїдів). І недаремно - дрік є символом Весняного рівнодення з вшануванням молодого сонця та асоціюється із Лугом під час свята врожаю, Лугнасад. Трепетний, ніжний і беззахисний дрік в той же час дарує надію, приносить радість і спокій - зима минула, вітри будуть теплішими, а море спокійнішим. Попереду - танці, пісні і м'якість трав під босими ногами. Що може бути кращим? Схожий стан душі властивий нам тоді, коли відсутні страхи, коли ми впевнені, що Світ, а чи боги, з нами, він захистить нас і дасть все необхідне. Тому божественне покровительство - одне із трактувань символу Onn. 

У традиції дрік зустрічається також під час святкування Бельтайну, 1 травня: у деяких регіонах його використовують у якості майського куща замість глоду. В той же час дрік був одним із 9-ти священних дерев Белтайну. Дрокові зарослі також спалювали у переддень свята. 

На о.Мен дрік спалювали, що захистити худобу від відьом. За повір'ями, відьми могли перетворюватись у зайців, а тоді бігали поміж кущами дроку. Якщо трави підпалити, зайці вискакували і мисливці стріляли у них із рушниці. Є навіть свідки, які запевняли, що в той самий момент, коли зайця було підстрелено, він перетворювався знову у жінку, яка до кінця життя шкутильгала на підстрелену ногу. В той же час існував більш "гуманний" спосіб захисту - над стійлом худоби підвішували гілочку дроку або тут же спалювали. А самі поля дроку могли спалювати і в переддень дня Літнього сонцестояння просто, щоб зарослі не виснажували землю. Попіл з цих трав був хорошим добривом. 

В Уельсі ж ще донедавна вважали, що дрік, як і верес, служить домівкою чарівному народові, який тут називають Tylwyth Teg (аналог ірландських Ши). Зокрема валлійці вірили (а може й досі вірять), що влітку чарівний народ мешкає у папороті, а восени і взимку - у квітках дроку і вересу. 

Окрім того, про чарівну силу дроку свідчило повір'я, що у зарослях дроку у змій можуть виростати крила. Знову ж таки у офіційних записах судових справ залишились свідчення очевидців про те, як вони бачили, що із залишених земель, порослих дроком, вилітали крилаті змії і прямували до найближчих лісів.

Cicely Mary Barker

І якщо легенди вказують на магічну силу, шипи - на захист, то раннє цвітіння - на родючість. Адже саме із дроку бджоли роблять перший мед. І саме дрокові квітки - неодмінний атрибут букету нареченої. Однак дрік не можна дарувати, бо тоді він принесе нещастя і тому, хто дарує, і тому, хто отримує цю квітку.

"Коли дрік в квіту, поцілунки в  моді", - каже відома приповідка. А що на різних територіях островів дрік квітне у різний час протягом майже всього року, то й кохання з моди не виходить. Більше того, кажуть, що солодкий запах дроку, як і глоду, нагадує запах жіночих геніталій. Тому дрік ще пов'язують із сексуальністю і привабливістю. Не дивно, що дрік був однією із квіток, із яких було створено Блодьювед, дружину Ллеу Ллау Гіфеса. В магічному значенні - це використання квітів дроку у заклинаннях і ритуалах на приваблення кохання у своє життя, на життєву силу та сексуальність.

?

Дрік мав і має ще й утилітарне застосування. Досі його додають до віскі для отримання м'якого кольору і присмаку. З квітів готують також вино і чай. До речі, відвар квіток - відмінний сечогінний засіб, здатний також очищувати нирки від каменів. В гомеопатії дрік - відмінний засіб для повернення надії, розкриття внутрішнього потенціалу, мужності і рішучості та руху вперед. Кора дроку є натуральним барвником. А також цією рослиною люблять ласувати корови і вівці довгою зимою, адже дрік багатий вітамінами і білками.

В Огамі дрік є "деревом" символу Onn. Інші варіанти написання - Оn, Ohn. Однак, окрім дроку, Onn називають ще жарновець віниковий ("шотландська мітла"). Я не впевнена, чи це те саме, але ви напевно бачили навесні кущі, вкриті жовтими квітами, їх ще кладуть у великодні кошики, а діти зривають і їдять квітки. Проте, думаю, в магічних цілях на наших територіях можна використовувати їх. 

 

Жарновець віниковий

В Ogham Trackt, Трактаті про Огам, дерева і рослини Огаму перелічуються відповідно до їх рангу. Це - дерева-вожді, дерева-селяни і дерева-чагарники. Цікаво, що дрік потрапив у групу дерев-вождів, а вже жарновець - дерев-селян. Однак вже такий поділ свідчить про велику повагу до дроку в часи написання трактату.

Нижче подаю опис дроку як символу Onn різними дослідниками.

Ерін Рован Ендрюс "Прядиво мудрості світу говорить, що дрік - це основи буття, а також подорож у її світовому значенні. Дрік пов'язаний із персональним шляхом, вибором спрямування і намірами. Це рослина зцілення і поранення."

Роберт Елісон називає значенням Onn "збирання/колекціонування". В той же час він вказує на важку, виснажливу роботу, що дасть свої плоди (тут згадаймо збір меду бджолами). 

Кейтлін Метьюз також говорить про важку роботу, але в контексті старого ірландського законодавства, де землі, порослі дроком вважались "нічиїми", адже земля мусила не оброблятись, щоб зарости цим чагарником. Тоді селянина, який претендував на ці землі, чекала важка робота із викорчовування дроку.

Зважаючи на час на Колесі Року, коли дрік є найбільш помітним, тобто Весняне рівнодення, варто пам'ятати, що Onn - це надія і обіцянка "повернення сонця і тепла". Тобто Onn нагадує нам, що варто залишатись сконцентрованими і оптимістичними, навіть в найпохмуріші дні, бо наше "сонце" і "урожай" ще попереду. Таким чином Onn - це ще й мудрість і далекоглядність, бачення і знання. Це божественний захист і гармонія, удача. Однак Слово Кухуліна каже: "Onn - це те, що підтримує воїнів і мисливців", а який же воїн чи мисливець без внутрішньої готовності, зібраності і.. люті? Тому Onn також закликає боротись, однак зараз боротьба полягає у внутрішній підготовці.

Значення у гаданні від А. Кісєльової:

Божественне покровительство, час, коли можна дозволити собі перепочинок. Період зцілення і набору енергії. Захист, турботливе тепло, затишок, бережливе ставлення, несподівані подарунки долі. Період радості і спокою. Необхідність прислухатись до мудрої поради, прийняти допомогу, прислухатись до думки навколишніх. Період, коли власні рішення можуть зачекати і краще віддатись на волю випадку. Час, коли можна приймати будь-які пропозиції і відкликатись на поклик долі. Небезпека лінощів, занадто довгого зневаження власних обов'язків. Енергетика сильна, але не на стільки, як у Ailm. Ця карта здатна згладити протиріччя, внести гармонію в ситуацію.

Інші джерела:

http://livinglibraryblog.com/?p=489

http://www.druidry.org/library/trees/tree-lore-furze