Чан-E. Оракул богинь Талії Тук

Чан-Е - китайська богиня Місяця, наймолодша сестра Духа Води. Її чоловік, Шен-І, "Відмінний Стрілець", отримав від богів пігулку безсмертя. Одного разу Чан-Е знайшла її під подушкою чоловіка і, спокушена смачним запахом, з'їла її. Раптом з'ясувалось, що вона може літати. Лише після повернення додому Шен-І, зрозумівши, що трапилось, Чан-Е втекла з дому високо в небо, так високо, поки не досягнула Місяця - яскравої білої кулі, дуже холодної, без жодного життя, але з лісом дерев кориці. Тут Чан-Е створила свій новий дім.

Невдовзі чоловік Чан-Е вирішив, що її долею було стати богинею місяця, а він був богом Сонця. Він також отримав безсмертя і прекрасний дім на Сонці. Коли він прийшов провідати Чан-Е на Місяці, вона спершу налякалась, але Шен-І пояснив, що більше не злиться на неї, і вони помирились. Шен-І побудував для Чан-І палац з дерева кориці і дорогоцінних каменів, а також, як розповідають, присвятив їй 15-ий день кожного місяця, коли Місяць у повні.

Дехто ж вірить, що Чан-Е була перетворена у триногу жабу, щоб кожна із ніг представляла одну із декад місяця.

Однак куди частіше Чан-Е зображують у супроводі зайця, і місячного зайця досі можна побачити на поверхні повного Місяця. Чан-Е - це джерело інь, жіночого принципу, тоді як її чоловік символізує ян, чоловіче начало.

В читанні карта Чан-Е може вказувати на нерозуміння і страх, які можна усунути або пом'якшити за допомогою гарного спілкування.
Послання Чан-Е: "Я - політ зайця".

Ну Куа. Оракул богинь Талії Тук

Ну Куа - богиня-праматір китайського пантеону богів. Її уявляли як змію із головою бика, змію із бичачими рогами, або змію із головою жінки. Подекуди вважалось, що Ну Куа немає визначеної статі або ж розділялось її на дві істоти - чоловічу Ну і жіночу Куа. Основною функцією Ну Куа є відновлення неба після катаклізмів, а також богиня винайшла шлюб. Ну Куа створила людей. Богиня взяла жовту глину і почала ліпити. Спершу процес захоплював її, і люди народжувались красивими і мудрими. Коли ж Ну Куа набридло ліпити, решта людей так і залишилась "незакінченою". Таким чином пояснювалось не лише існування людських вад, а й поділ суспільства на аристократію та бідноту.

У одній з великих битв жахливий монстр Кунг-Кунг посіяв хаос у світі: сплющив гори, перевернув землю, розбив небо. Опора світу зникла, повсюди вирували полум'я і вода. Тоді Ну Куа відновила небо, а землю поставила на спину великій черепасі, за ногами якої можна було визначити напрямок світу. 

В іншій легенді небо у злості зруйнував один цар. Він потягнув за Небесне Бамбукове Дерево і в небі утворилась діра. Знову землю заливали безконечні дощі та обпікало полум'я. За допомогою п'ятьох кольорових каменів Ну Куа відновила порядок у світі.

Згодом Ну Куа приборкала гігантського Короля Волів, так що він більше не шкодив світу. 

У міфології Ну Куа виступає в якості богині, що приносить мир і гармонію в той час, як навколо розігралась стихія, коли немає й натяку на порядок і відновлення. Богиня дарує спокій і вказує нам шлях до нього. Вона нагадує нам, що гармонія - це звичний порядок речей, і, хоча життя може вибити нас із цього порядку, ми завжди можемо знайти внутрішні сили для відновлення.

Послання Ну Куа: "Я створила небо голубим у якості вічного символі надії для моїх дітей".