Франсуаза Леру. Друїди. Нотатки

Хороша книга, зосереджена на розгляді традицій кельтів і, зокрема, функцій друїдів у кельтському суспільстві шляхом аналізу міфологічних і історичних даних. Але оскільки тут є також надзвичайно цікава передмова Н. Широкової, то наводжу й деякі історичні дані. Щодо розгляду історичних періодів зверталась до Вікіпедії.

Ірландський епос не є ціліснним і складається із 4 циклів:
- міфологічний цикл;
- уладський цикл;
- історичний (королівський) цикл;
- цикл Фіна.
Перша редакція саг - VII - VIII ст. н. е. Найдавніший збережений рукопис датується ХІ-ХІІ ст.
В ХІ-ХІІ ст. - в Ірландії працює понад 100 скрипторіїв.

Залізна доба - 1200 р. до н.е. - 340 р. н.е.
* Культури племен, які існували поза древніми державами, створеними в часи палеоліту і бронзової доби.
* Деякі вчені закінчення залізної доби датують І ст. до н.е., коли в римських істориків з'являються повідомлення про племена Європи.
* Перше залізо - метеоритне - вважалось даром богів.
* У Прикарпатті мешкали фракійці.

Кінець VII-VI ст. до н.е. - "князівські поховання" - гальштат. Район верхнього Рейну, верхньої Австрії, Баварія, Богемія. Особливість: поховальні камери викладені деревом, всередині часто розташовувались чотирьохколісні вози.
VI ст. до н.е. - відбувається зміщення центру поховань: район верхнього Рейну, південно-західна Германія, Швейцарія, Бургундія. Яскравий приклад - курган в Віксі, захоронення так званої "гальштатської княгині", знайдений у 1953 р.
V ст. до н.е. - експансія в райони Європи, північний захід, середня течія Рейну і басейн Марни. Початок латенського періоду (500 р. до н.е. - 100 р. н.е.)- над поховальними камерами насипались курани, згодом - створювались грунтові могильники.

Гальштатська культура - 900 - 400 рр. до н.е.
Створена на основі культури полів поховальних урн (1300 - 750 рр. до н.е.). Попередня культура - культура курганних захоронень (1600 - 1200 рр. до н.е.)
Кельти: валлійське Y Celtiaid, ірландське na Ceiltigh, гаельське Ceilteach.

Латенська культура - V-I ст. до н.е. (кельто-дако-фракійська культура)
* Поселення і захоронення: Бібракта, Алезія (1 тис. до н.е. - IVст. н.е.)
* Котел з Грундеструпа - кельтський орнамент, фракійська технологія; висота 42 см, діаметр 69 см.
* Будівництво гальської стіни - дерев'яні клітки, заповнені каменем і землею, обкладені каменем і цеглою.
* Будинки: прямокутні наземні споруди, стіни споруджені з гілок, обмазаних глиною, солом'яні дахи АБО округлі землянки із такими ж стінами і дахами. Пізніше споруджувались домівки із подвійними утепленими стінами.
* Захоронення трупів поруч із кремацією. У захороненнях залишають зіпсовані предмети побуду, зброю. Зброя в основному залізна.
* Предмети побуту: колюча і ріжуча зброя, вози, гончарний круг, торквеси, фібули, плуги, монети виробляли греки і римляни, орнаменти з рослинними, тваринними і геометричними мотивами.
* Культ мертвої голови.
* Боги:
Цернуннос, бог достатку. Існує понад 50 його зображень римської доби (більшість із них на території Північно-Західної Франції).
Херн-Мисливець - це герой англійського фольклору, пов'язаний із Віндзорським лісом. Це привид з оленячими рогами. Можливо, місцева іпостась Цернунна. Вперше згадується у Шекспіра ("Віндзорські насмішниці", 1597 р.)
Зелена людина - мотив у мистецтві раннього середньовіччя. Декоративний архітектурний орнамент. Знаходять у багатьох культурах по всьому світу. Є символом відродження. Подекуди зустрічаються мотиви "зелених жінок", котів, левів, демонів. У кельтів існувало божество на ім'я Вірідіос, яке дослівно перекладається як "Зелена людина".
Гальські боги:
Тараніс (грім). Символ - колесо, блискавиця. Людські жертви через спалювання у кошиках.
Тевтат, бог війни. Його символ - кабан. Людські жертви через утоплення в бочках.
Езус від esu, "добрий бог" (ірландський відповідник - Дагда), символ - бик. Жертви через повішання на деревах. Ж.-Ж. Атт вважає Езуса пов'язаним із родючістю і збором врожаю, а Цернунна - більш темною постатю із світу лісу й світу померлих. Характерними для нього є буддійська поза, оленячі роги, зображення змії і гривни.
Епона - богиня коней, культ сонця.
Вепр в цей час символізував духовну владу, а ведмідь - світську.
Неметон - святилище.
Друнеметон - священний ліс, де відбувались священні збори всього поселення.
"Ліс і святилище є абсолютно еквівалентними поняттями, і друїди, за словами Лукана, здійснювали богослужіння саме в лісі. [...] Кельти якнайтісніше пов'язали себе із лісом - чи то щодо вибору етнонімів (ебурони - "люди лісу", відукасси - "ті, що борються деревом"), чи щодо розташування найбільших святилищ (ліс Марселя, знищений Цезаром, на який зводив наклепи Лукан; святилище в Англезі знищене римлянами), або через введення символу лісув міфи. Ліс навіть міг бути "містом": дім Амбіорікса, як вказує Цезар, "стояв у лісі, оскільки взагалі галли для захисту від спеки будують свої житла у більшості поблизу лісів і рік."

Єдиний із відомих континентальних друїдів, згідно Цицерону, це Дівітіак. Цезар хвалить його відданість народу.

Друга половина І ст. - повстання Британії, Боудікка, Бібрака, о. Мона - святилище, було зруйновано римлянами під керівництвом Пауліна Светонія (60 р.).
Про зруйнування о. Мона пише Тацит:
"На березі  у повному озброєнні стояло вороже військо, серед якого бігали жінки, чхожі на фурій, в траурних одежах, простоволосі, вони тримали в руках запалені смолоскипи; друїди, що були тут же ж, з піднятими до неба руками возносили богам молитви і вивергали прокляття. Новизна цього видовища приголомшила наших воїнів, і вони, немов закам'янілі, підставляли нерухомі тіла під удари, що сипались на них".

Пліній пише, що "друїд" - власна назва, запозичена від грецького drus, "дуб". Натомість гальський дуб - це dervo, яке не має зв'язку із druis, "друїд".

Ритуальні і магічні техніки друїдів:
1. Хрещення / наречення.
2. Накладення гейсів (заборон).
3. Читання знаків і творення пророцтв.
4. Омела.
5. Гадання на зміїному яйці для розв'язання суперечок.
6. Зільництво. Вважалось, що цілющі трави походять із тіла Міаха, сина Діана Кехта.
7. Еліксир забуття.
8. Техніки лікування: криваве цілительство (хірургія), лікування рослинами, магічне лікування.
9. Джерело здоров'я.
"Й занурювались у джерело, вражені насмерть бійці, а виходили з нього неушкоджені. Повертались до життя вони, завдяки могутності заклинань, що співали навколо джерела четверо цылителів".
"Інше ім'я цього джерела - Острів Рослин. оскільки Діан Кехт клав у нього по трохи кожної трави, що росте в Ірландії".
Друїд піктів Дростан використовував іншу техніку: необхідно зібрати молока від 140 білих корів і наповнити ним яму посеред пагорбу бою. Ті, хто зануриться в неї, будуть зцілені. В інших джерелах згадуються для цієї цілі 120 білих безрогих корів.
10. Тис, сліпота друїдів.
Тис використовувався для гадання, для пошуків схованого. Так король Еохайд шукав свою дружину Етайн. Друїд вирізав 4 гілки і накреслив на них знаки Огаму: "джерело мудрості і огамічні знаки відкрили йому, що Етайн схована в Сіді Брег Лейтх".
11. Війна рослин.
12. Дуб, горобина, ліщина.
"Що стосується ірландців, то они, як здається, охочіше використовували для магічних дій горобину або ліщину".
Друїд Кітруадх у вогні друїдів для допомоги армії короля Кормака використовував деревину горобини:
"Якщо полум'я повернеться на південь, ви мусите переслідувати людей Мунстера. А якщо воно повернеться на північ, то забирайтесь ви, адже будете розбиі, навіть якщо станете стійко оборонятись".
13. Згубна і благословенна вода.
Друїди й філіди були повелителями вогню й води. Вони могли змусити зникнути джерела й ріки, а могли викликати їх з-під землі.
14. Пророцтво хвиль.
"Адна, син Утідіра з Коннахту, був першим серед філідів Ірландії у вченості і мистецтві поезії. Був у нього син на ймення Неде. Відправився Неде вчитись мистецтву поезії в Альбу до Еоха Ехбела і пробув у нього, поки не досягнув успіху в цьому. Якось гуляв він і підійшов до берега моря, адже вважали філіди, що біля води відкриваються їм таємні знання. Раптом почув він із хвиль сумну і журливу пісню, і охопило його здивування. Тоді вимовив він закляття хвилі, щоб відкрилось йому, в чому тут справа. І дізнався він, що журились хвилі про смерть його батька, Аднии, і що плаття його віддали Ферхертне, філіду, що став першим поетом."
15. Священні вогні.
У ніч Самайну у всіх помешканнях гасився вогонь. Натомість у столиці королівства запалювався вогонь, від якого запалювались усі інші. В цьому ж вогні спалювались жертвоприношення для усіх богів.
У свято Бельтайна вогнища запалювались на честь великого бога Бела, там же приносились жертви.
Існував звичай у кожному кантоні Ірландії встановлювати по 2 вогнища Бела, між якими проводили скотину, щоб вберегти її від хворіб і вберегти протягом року. В "Глосарії Кормака" вказується, що два вогні Бела були "вогнями радості", "двома вогнями, які друїди запалювали з великими заклинаннями".
16. Вітер друїдів.
Застосовувався друїдами Туата де Даннан проти синів Міля, коли ті хотіли висадитись на березі Ірландії.
17. Влада над землею.
"Мог Руітх взявся дути на пагорб;жоден із воїнів Півночі не зміг втриматись у своєму наметі, такою сильною була буря, і друїди не знали, звідки вона налетіла на них. Продовжуючи дути на пагорб, Мог Руітх промовив такі слова: "Я кружляю, я перетворююсь знову, і т.д..." І пагорб зникнув тоді, сповитий черними хмарами і охоплений виром туману. Вся повністю армія була охоплена жахом, почувши крики воїнів, шум, який видавали нажахані коні, лязкіт зломаної зброї, коли у підніжжі пагорбу був нанесений удар. Більша частина війська була занурена в смертні муки агонії; всі, впавши духом, у відчаї загинули."
18. Магічні заклинання.
- glam diccing - імпровізоване прокляття, складався радою із 30-ти мирян, 30-ти єпископів і 30-ти філідів. Поет і 6 супутників відправлялись у подорож. На заході той, що вів усіх, підіймався на пагорб на межі семи областей. Там супроводжуючі дивились на оллама, а оллам дивився на країну того короля, над яким хотів насміятись. Всі ставали спиною до куща глоду, який мусив рости на вершині пагорбу. Коли вітер дув із півночі, кожен з них, тримаючи в руці камінь із пращі і гілку глоду, співав над ними строфу сатири проти короля. Потім всі вони клали камені і галки на корені куща глоду. Якщо вони не мали рації, то їх поглинала земля пагорбу, якщо ж не мав рації король, то пагорб поглинав його разом із дружиною і сином, його конем, зброєю, спорядженням і собакою.
- ibas forosnai - філід приносив богам в жертву шматок м'яса, тоді накладав заклинання на свої долоні і прикликав богів, щоб його сон ніхто не поруш. Долоні тримав на обличчі, поки не засинав.Так він спав протягом 9 днів і 9 ночей під захистом людей.
- dichetal do chennaib - заклинання кінчиками пальців. Коли філід бачив постать, то складав про неї строфу за допомогою кінчиків пальців.
- teinm laegda - Філід брав до рота великий палець руки і складав "пісню осяяня". Застосовувалось під час публічного розгадування загадок і в світських іграх.
- dlui fulla - в обличчя особи кидалась соломина, щоб зробити людину безумною.
19. Загорожа друїда.
Бувало, що за допомогою магії, частіше негативної, ніж позитивної, друїд створював навколо себе непрохідну огорожу.
20. Похоронний обряд.
Cantalon - похоронний плач, який виконував філід від імені всіх присутніх на похоронах героя, і який, при твердо встановленому культі, треба було повторювати у кожну річницю. Філід Аморген оплакував Кухуліна: "Тоді здійснили вони похоронний плач, зробили могилу і стеллу, і до закінчення терміну у 3 дні до корів Ульстера не допускали ні одного теляти".
"Огам, вирізаний на камені, навколо нього падали герої, поранені на смерть. Якщо живий Фінн - воїн, пам'ять Огаму буде жити довго."
"Похоронили сина короля Ульстера, вирили йому могилу, положили камінь, і герої Ульстера зіграли по ньому в поховальні ігри."
"Йому вирили могилу, положили камінь, відбули по ньому поховальні ігри, і ім'я його було написане огамічним письмом. Заручників, яких вони привели з Півдня, заживо похоронили навколо його могили, щоб люди Мунстера завжди несли на собі позор и були переможені."
21. Втручання друїда.
Інколи, у найважчих ситуаціях, друїди втручались у державні справи заради інтересів своєї держави чи навіть власних.
22. Пророцтва для війська.
23. Сатира і прославлення.
***
"Фактично кельти майже нічого не писали. В Ірландії могли вирізати декілька огамів на поховальній стелі, у крайньому випадку - кинути письмовий виклик супротивнику, як це не раз робить Кухулін у "Викраденні...", або, зрештою, накласти чари з допомогою декількох таємних літер, але загалом майже все відбувалось вербально, в усній формі: absert in drui, "друїд говорить...", і у письмове прокляття була жахливою санкцією, так що трактат про писемність ("Auraicept") зараховує огами до сфери бого, що зв'язує, Огми, в той час як ті триста п'ятдесят коротких і довгих історій, які повинен був знати оллам, зрозуміло, були створені не для читання, але для розповіді з пам'яті."

"Зовсім іншими за своєю формою і об'ємом, відповідно, й за своїм значенням є ірландське уявлення про потойбічний світ, в якому мертві ведуть райське існування (Fir na mBeo, Fir na mBan, Mag Mor, Mag Mela), "Земля живих, Земля Жінок, Велика Рівнина, Рівнина Насолоди", частіше "Земля Молодих" (Tir na Nog), - цей кельтський "рай" розташовується  дуже далеко на захід від Ірландії, за західним сонцем, там, куди йдуть мертві."

"[...] і найбільш витонченим, одним з найбільш привабливих сюжетів острівної міфологічної літератури був сюжет про богинь, які приходять в пошуках смертних і забирають у своє вічне блаженсво тих, кому вони подарили свою любов.
Але щасливі володарі  цих божественних благ повинні вберегти себе від ностальгії. Один із супутників Брана, опис "плавання" якого (Immram) становить надзвичайно цыкавий текст, пізнав це на власному досвіді: "Їм здавалось, що вони пробули там один рік, а минуло вже багато-багато років.
Туга за домом охопила одного з них, Нехтана, сина Кольбрана. Його родичі стали просити Брана, щоб він повернувся з ними в Ірландію. Жінка сказала їм, що вони пошкодують про свій від'їзд. Вони все ж зібрались у зворотну дорогу. Тоді вона сказала їм, щоб вони остерігались ступити ногою на землю. **********
Після цього Бран повідав всім присутнім про свої подорожі від початку і аж до цього часу. Потім він попрощався з ними, і про подорожі його з тих пір нічого не відомо."

"Мешканці сиду, які перетворюються в оленей або в корів, або, частіше за все, у птахів; богиня війни, яка в залежності від ситуації стає або рудою коровою, або вугрем, або вороною, - всі вони просто володіють даром перевтілення; навпаки, богиня Етайн, яка за тисячу дванадцять років до того, як народитись донькою Етара і стати дружиною Еохайда Аірема, народилась донькою Айліля і була дружиною бога Мідера, явно демонструє випадок метемпсихозу. Але й одні, й інші персонажі пов'язані з великою традицією релігійного зооморфізму, що існував у кельтів. При цьому мова не може йти про тотемізм - приписування його кельтам завжди базується на помилкових аналогіях."

"[...] проводиться різниця між тими, хто обробляє землю (trebhta, "землероби"), і тими, хто володіє тим чи іншим мистецтвом (aes dana, "артисти" або "ремісники"). Осідлі землероби - це "не-боги" (andee), ремісники, або "люди мистецтва", як їх ще називають, згідно іншоо буквального перекладу терміну "aes dana", є "богами" (dee)."

"Саме вірою в безсмертя душі можна пояснити те, що Фергус з'являється в повному військовому спорядженні під час заклинання (evokatio); коли його просять розповісти "Викрадення бика із Куальнге". В ній же ми знаходимо пояснення того, що померлих хоронили зі зброєю, а іноді й зі скотиною і слугами. Але за своєю формою і спрямованістю це вірування цілком відрізнялось від догматів, що їх проголошувало християнство, і якраз на цій підставі один із королів відмовляється прийняти хрещення: "Нієл, батько мій, не дозволив мені увірувати, і я хочу бути похованим на висотах Тари, як воїн, у воєнному спорядженні, оскільки у язичників у звичаї в могилі перебувати озброєним, зі зброєю напоготові, обличчям до ворога, до самого дня ердатхе, який для магів (тобто друїдів) є днем останнього суду."
Дохристиянське уявлення про день ердатхе важко піддається точному визначенню, однак під час поховання можна спостерігати ідентичну церемонію: "Потім тіло Лоегайра віднесли і поховали у повному озброєнні на півдні, перед королівською твердинею Лоегайра в Тарі, обличчям зверненим до Лейнстеру, як ніби би він виступав на битву з його жителями, чиїм ворогом він був при житті. Твердиня Лоегайра була тоді бенкетним залом верховного короля, і з цієї причини він просив, щоб його поховали там."

"Слово "ichtar" в ірландській мові означає одночасно "низ" і "північ", тоді як "tuas" - разом і "верх", і "південь". У спостерігача, що стоїть обличчям до сходу сонця, південь буде знаходитись справа, північ - зліва, а захід - ззаді; сонце, що проходить зі сходу на захід, весь день залишається на півдні: це світла половина світу, надана живим, у крайньому випадку, не втрачена для них. Протягом ночі сонце перебуває на півночі: для живих це темна і прихована половина, обитель мертвих, міфологічних істот, героїв і богів, - сид.
Під час переміщень бажано зберігати напрямок руху сонця, зліва направо. Так, візничий королеви Медб повертає колісницю вправо, бажаючи відвернути недобрі знамення. Це "deisil" ("des", "правий"), і такий звичай, мабуть, зберігався в Ірландії досить довго, - під час похоронів процесія раз або тричі обходила навколо кладовища за ходом сонця."

"Ірландська традиція намагалась зберегти точні уявлення про "ініціативний центр", на який вона посилалась: "На північних островах землі були племена Богині Дану і осягали там премудрість, магію, знання друїдів, поки не перевершили майстерних людей з усього світу.
У чотирьох містах осягали вони премудрість, таємне знання і диявольське ремесло - Фаліасі і Горіасі, Муріасі і Фіндіасі.
Із Фаліаса принесли вони Ліа Фаль, що був потім в Тарі. Скрикував він під кожним королем, якому судилось правити Ірландією.
Із Горіаса принесли вони спис, яким володів Луг. Ніщо не могло встояти перед ним чи перед тим, в чиїй руці він був.
Із Фіндаса принесли вони меч Нуаду. Варто було вийняти його із бойових піхов, як ніхто не міг вже від нього ухилитись, і був він воістину непереборний.
Із Муріаса принесли вони котел Дагди. Не бувало, щою пішли від нього люди голодними."

"Було три боги Дану, через що їм дали назву "Туата де Даннан": три сини Бреса, сина Елада - Тріалл, Бріан і Кет, або, також, Бріан, Іухар і Іухарба; три сини Туіренда Бриккрео, три друїди, іменем яких були названі Туата де Даннан."

"Я син Ремесла,
Ремесла, сина Уваги,
Уваги, сина (доньки) Роздумів,
Роздумів, сина Знання,
Знання, сина Запитання,
Запитання, сина Пошуку,
Пошуку, сина Великого Знання,
Великого Знання, сина Великого Розуміння,
Вликого Розуміння, сина Розуміння,
Розуміння, сина Розуму,
Розуму, сина трьох богів Ремесла.
Окрім цього, ці три боги - синибогині-пророчиці-друїдеси Брігіди, сама вона - донька Дагди."

"Бог друїдів, мій бог перед всіма богами" (de dhruadh, mu dhe tar gac nde)." Оскільки цей "бог друїдів", або Дагда ("добрий бог" або "найбожественніший") є батьком Брігіди, богині філідів, і, таким чином, предком трьох перших богів-друїдів, очевидно, що могутність друїдів цілком виправдана. В дійсності всі боги є друїдами, як і всі друїди - богами. [...] Звідси цілком зрозуміло, чому друїдам, зокрема, був доступний метемпсихоз, який був привілегією надлюдських і міфологічних істот."

"Що стосується "островів на півночі світу", - вони підпорядковані тому ж співвідношенню людського і божественного, завдяки чому друїди виявляються причетними до обох. Згідно з "Пригодами карновухого пса", острів друїдів - це темний острів, на якому царює морок. Відтак, він знаходиться в царстві мертвих, в потойбічному світі."

"В Ірландіїї Дагда зветься "батьком всіх", і палиця його одним своїм кінцем вбиває, а іншим - оживляє. При цьому Дагда - бог-друїд Руад Рофессі (Ruaidh Rofhessa - "Червоне досконалої науки")."

Гвенвівар. Оракул богинь Т.Тук

Гвенвівар - уельська версія імені Гвіневри, дружини короля Артура. Її ім'я означало "білий дух". У легенді про Кілуха і Олвен Гвенвівар називають сестрою останньої. У середньовічній повісті "Vita Merlini" ("Життя Мерліна") маг одружений із Гвіневрою, жінкою, створеною із квітів.

Гвенвівар втілює землю, союз із котрою дає королям право владарювати. Два коханці Гвенвівар, король Артут і сер Ланселот, метафорично втілюють два аспекти божественного правителя - старого і безсилого короля та молодого й енергійного таніста (спадкоємця). Як суверенну постать Гвіневру постійно захоплюють то один, то інший, в залежності від актуального бажання здобути трон. Під час однієї з поїздок Артура злий Мордред захоплює владу і робить це не як син короля, а як чоловік Гвіневри, попередньо силою змушуючи королеву до шлюбу.

У колоді Т. Тук Гвенвівар зображена як майська королева або як богиня в її аспекті коханки чи судженої, яка тримає в руках квітучу гілочку глоду. Дехто трактує її як потрійну богиню - як усі дружини короля Артура чи доньки богів смерті й світла.

В читанні карта вказує на ті радісні дні, що схожі своєю атмосферою до щасливих травневих  днів, що приносять нове зростання і цвітіння. Інтриги й закохані чоловіки в'ються навколо Тебе, й спокуса відчувається в повітрі.
Послання Гвенвівар: "Ми займемось коханням? Ми будемо кохатись під деревом глоду, і мій крик струшуватиме білі пелюстки."

Джерело: http://www.thaliatook.com/AMGG/gwenhwyfar.php
Переклад мій, Драгомира

Straif. Між іншим

Коли починалась робота з третьою сім'єю фед, була надія, що їх вихрова енергія підхопить роботу в потік і сім'ю буде опрацьовано протягом найближчого місяця. Я так сильно помилялась. Були написані заготовки щодо вказівників та асоціацій. Muin i Gort обіцяли підхопити і понести, обіцяли оп'яніння і причетність до божественних містерій. Вже під час роботи з Muin стало зрозуміло, що вона не зовсім те, чим здається. Яскравим прикладом є те, як часто сприймають фей, племена фейрі, дітей Туата де Дананн. Їх зображують, танцюючими серед садів і квітів, серед галявин у зоряному сяйві. Вони, здавалось, порхають, наче метелики, яскраві і світлі. Взимку, під Йоль, прийшло розуміння абсурдності такого сприйняття. Хоча для мене вони ніколи такими не були. Вони швидше сприймались як духи природи, елементалі, духи-охоронці рослин (і, можливо, тварин). Huath, з якого починалось написання циклу статей по Огаму, показав, що феї манять і заманюють. Вони в вітрах, в холоді, у крижаних водах і в темряві. Вони прекрасні і небезпечні. Згадайте, легенди про викрадення малюків, помсти дріад вільхи, дуба. Згадайте богів Туата. Ожина - не зовсім те ж, що і виноградна лоза, якою ще називають Muin. В ній також є оп'яніння, натхнення і божественність, але вона заманює і полонить. Вони діє тихо. Як шелест пагонів, що ростуть у глибокому лісі. Gort - сам момент, коли тебе підхоплює сила. Ngetal - ранить. Straif. Це просто Straif. З Ngetal, пише А.Кісєльова, починають справжні труднощі у шляху, вони посилюються до Ruis. Я тільки поверхово знайомилась з рунами, але зараз воно мені чимось нагадує Хагалаз, але й Ісу. Хоча б тому, що Терен пишеться вже декілька днів. Він страшенно захоплює своєю енергетикою, в сенсі "полонить". Він пов'язаний із зимою, Кайлех, Морріган, колючими морозами і шипами, відьмовством і прокляттями, чарами і злорадством фейрі. І я ніяк не хочу ображати Племена. Просто вони не те, що ми собі думаємо. І навіть не те, що я думаю зараз. Під написання матеріалів по Straif звучить музика про війни, воїнів і померлих, про переродження через смерть, про воронів і нещастя. І водночас Straif - це чорне і колюче дерево, яке - чиста магія - розквітає посеред холоду. В якого на колючих гілках - тендітні квіти. В якого - гіркі плоди, і лише морози додають їм солоду.

                                                    Lunatishee by Andrew L. Paciorek

Huath. Глід

13 травня - 9 червня (6-ий місяць)

Літера: Н

Елемент: Вогонь

Планета-правитель:

Знак Зодіаку:

Стать: чоловіча

Колір: жахливий (фіолетовий; темно-фіолетовий)

Птах: ворона

Тварина: вівця 

Божества: Кардея, Флора, Гіменей, Брігітта

Число: 6

Знаряддя: коробка (?)

Мистецтво: трисилабічна поезія

Ключове слово: інтуїція як захист, чуття.

Сили: захист від злих сил, цнотливість, плодовитість, риболовна магія, щастя; секс, чутливість, статеве життя.

Значення: терпіння, резерв, відступ; час планувати і чекати; перешкоди, що можуть бути подоланими; успіх після падіння.

Значення перевернутого знаку: невідповідні дії; забігати наперед, коли варто зачекати; тобі варто зупинитись і переглянути свої дії.
Мої асоціації: шлях по ту сторону; магія; захист, що принесе шкоду противнику; 
внутрішні перешкоди; час ставати сильнішим через подолання страхів, через зв'язок із потойбіччям та своїми "коренями" - землею та предками;
фейрі; зосередження сили фейрі, їх відоме бажання пожартувати над людьми, тут відчувається їх сила та магія;
дерево, що манить й притягує, дерево, що коле.

В кельтській традиції глід - дерево божества зими і темряви. В іншому варіанті, пов'язаному з цією ж темою, - глід - батько Олвена, який через важкість вій, що покривали його плечі, не міг бачити до тих пір, поки їх не підносили йому вилами. 

У старій бриттській міфології Олвен є донькою гіганта Аспадатен Пенкуора, втіленням якого є глід. До Олвен сватався Кіллох, якому батько-гігант загадав пройти 39 тестів, щоб довести свою здатність піклуватись про землю та про свою майбутню дружину. Цікавим тут є момент, що жінка обирає свого чоловіка, а не чоловік жінку. Така ситуація була типовою для Британії аж до завоювання її нормандцями. Батько Олвен не є тим, хто вибирає майбутнього зятя, він його лише тестує. Водночас він прагне програшу свого наступника (у плані обов'язку дбати про Олвен), адже згідно із пророцтвом, він помре, як тільки Олвен вийде заміж. Таке "пророцтво" не виглядає дивним, якщо згадати, що саме шлюб із царицею (а Олвен - безсумнівно цариця) дає право на правління землями (згадаймо історію Медб). В цьому аспекті батько-глід пристуній під час "дозрівання" своєї доньки та є захисником її цноти.

У Древньому Римі, до речі, час, що припадав на місяць Глоду, присвячувався богиням Кердеї і Флорі, перша з яких була богинею, що захищає дівочу цноту, а друга - плідності (та сексуальності). Це також був час очищення храмів та статуй богів, очищення домівок та власної душі. В цей час заборонялись ігрища, однак по ньому наступав час укладення шлюбів. 
Можливо, місяць Глоду - це час очищення та внутрішніх випробувань (на що також вказує знак Huath).

Глід - священне дерево фей. Одна з частин тріади деревних фей Англії каже: "Дуб, Осика і Глід". Згідно з легендою, там, де ці три дерева ростуть разом, можна побачити фей. Однак не можна сидіти під ними напередодні Самайну або Альбан Хеффіна (День літнього сонцестояння) - духи можуть забрати вас до себе чи зачаклувати. Оскільки люди боялись народ фейрі, на гілках глоду розвішували смужки тканини для того, щоб задобрити духів. 

Кельти вважали глід сильним магічним деревом і виготовляли з нього жезли. 

Вважалось також, що жінка, яка вмиє своє лице росою з цього дерева на світанку Белтайну, буде неймовірно красивою. 

В Англії із глоду сплітали кулі, які виконували роль протипожежних амулетів. Дуже рано в день Нового року їх плели жінки, а потім розвішували в кухні. В цей час чоловіки виносили старі кулі в поле, підпалювали і проносили над межами своїх ділянок. 

В Баварії - дерево, яке захищає від вампірів. В багатьох інших країнах вважають, що цвіт глоду приносить нещастя: його не можна приносити в дім. З ним пов'язують смерть і падіж худоби. За деякими легендами, глід - це відьма, яка перетворилась у дерево. 

Магічні значення: незалежно від того, якою складною ("тернистою") є проблема, ви можете вирішити її, використовуючи свою внутрішню силу. Ви також можете наділити силою тих, хто залежить  від вас. 

Глід в магії
* Навесні помістіть невелику кількість листя і квітів глоду у відро з водою на ніч, а зранку побризкайте цією водою свою домівку. Це подарує вашому домові захист від негативних енергій та злих духів.

* Маючи певні проблеми, візьміть 7 шипів з кінчиків гілок глоду, прошепотіть їм свої проблеми, загорніть шипи у смужки паперу і поховайту їх під деревом глоду. 

* Перед святкуванням Белтайну із квітів глоду зробіть невеликі вінки для народу фейрі. Якщо один із таких вінків візьме собі хтось із чарівного народу, творець цього вінка отримає магічне благословення.

* Сухі квіти, листя та плоди глоду можна спалювати для відновлення внутрішньої сили під час депресії. Носіть такі частинки глоду із собою і вони подарують вам психічний захист. 

Можливе значення в гаданні:
Інтуїція зараз - твій орієнтир і захисник, вона вказує тобі дорогу. В основному через те, що події розвиваються драматично, так стається кожного разу перед новим витком. Слухай душу, а не голову. Баланс емоцій і бажань підтримуй силою волі, тебе заносить. Використовуй сили для досягнення своїх цілей, навчання. Глід - союзник із світу мрій. - де править невідома нам темна проникливість, в якій є відповіді на всі питання. Можливо, зараз ти отримаєш інформацію, яку ще буде потрібно правильно витлумачити, перш ніж використовувати. 

Значення Huath в перевернутому положенні:
Ти абсолютно дикий, і це приводить тебе по краю небезпек, у тебе на них звірине чуття, і в цьому твоя магія. Ця ж енергія не дає усмирити тебе, перетворити в кімнатну собачку, хоча багатьом цього хотілося б. Саме тому, що ти вільний у всьому, зокрема в сексуальному вираженні, над тобою висить хмарина засуджень, клеймо асоціальної особи. Не турбуйся далекоглядними планами, вирішуй те, що потрібно вирішувати зараз. Не давай сісти собі на шию. Для тебе є тільки час діяти. Всю інформацію ти засвоїв давно, використовуй її.

Глід манить і коле. Він живе своїми критеріями і відкидає тих, хто під ці критерії не підходить. Зате тим, кого він приймає, він відкриває небачені досі красоти. Глід захищає від темної магії. Він осягнув її закони і знає, як нею користуватись. Глід захищає від потрапляння у світ ілюзій, від лукавих зваб, адже він осягнув усе, осягнув й це. 

В Huath ми вперше зустрічаємось з силою протидії. Вони ніби зупиняє подорожнього і спокушає його, пропонуючи відмовитись від своїх замислів, зійти зі свого шляху. І тому тут дуже важливо переглянути свої позиції, своє відношення до питань душі і тіла, до потаємних бажань і страхів.

А. Кісельова. Сходини Огаму. Рунічний алфавіт друїдів

Карта дня: 04.09.2014