Момой. Оракул богинь Талії Тук

Момой, Бабуся Момой - в племені чумаші богиня квітки дурману, її лікарського і ритуального використання, а також - страж таємниць. Плем'я чумаші проживало в прибережних районах Каліфорнії і було відоме своїм плетінням кошиків. Однак, вони не мали кераміки, а форма чаші, запозичена з петрогліфів, символізувала для них священне бачення. Чумаші були рибалками і борошно виготовляли із перемелених жолудів, які ставали їстівними лише після інтенсивної обробки.

Момой пов'язана із дурманом, а саме Datura meteliodes. Родина пасльонових відома своїми наркотичними і лікарськими властивостями, і включає в себе  дурман звичайний, колючу яблуня, або дивдерево.

Момой допомагає підібрати правильну пропорцію і дбайливе використання таких потужних ліків. Кажуть, що, якщо пити чай із кореня дурману, можна отримати дар бачення і мудрості. Але Момой не дозволить своїм внукам випити таке зілля, якщо вони не знають правильного дозування.

На карті Момой зображена у намисті в стилі племені навахо, так званому "кабачковому цвіті". Насправді ці квітки є стилізованим квітом дурману, який богиня також носить у волоссі.

В читанні карта Момой апелює до здорового глузду в підході до розгляду актуальної ситуації. Вчитися в інших, що мають досвід, вона радить спостерігати і спокійно чекати.Окрім того, проблема лікування і побічних ефектів може впливати на ситуацію або відігравати більшу, ніж вам здається, роль. Можливо, прийшов час переглянути свою роль або змінити думку.
Послання Момой: "Не зловживай моїми дарами".

Джерело: http://www.thaliatook.com/AMGG/momoy.php
Переклад мій, Драгомира

Тлазолтеотль. Оракул богинь Талії Тук

Тлазолтеотль, чиє ім'я перекладають як "Земна Богиня", "Непристойна Богиня" або "Брудна Богиня", - у ацтеків і тольтеків богиня спокуси, сексуальної насолоди, зради, богиня, яка очищує людей від їх гріхів, дарує родючість, насилає хвороби й епідемії. Її ім'я виводиться зі слів "tlazolli" - дослівно "стара, брудна зношена річ". Її рот - чорний, як сама земля. Часто її описують як таку, що пожирає плоть, що розкладається. І тоді її трактують як таку, що являє собою цикл життя-смерті, який включає в себе також момент самовіддачі, момент, коли двоє коханців розчиняються один в одному й перестають існувати, момент, що близький смерті, яка також приносить смирення й очищення. В буквальному значенні Тлазолтеотль могла врятувати людині життя, коли приречений на смерть сповідався у своїх "гріхах" перед обличчям богині. Однак така сповідь була можливою лише раз у житті.

 Тлазолтеотль зображують верхи на мітлі із трав, які також символізують очищення (такою вона є у Кодексі Фейєрварі-Майєр). Із оголеними грудьми, з початками кукурудзи в руках, народжуючи навприсядки, богиня говорить нам про свою життєдайну силу. Вона також тримає в руці змію, яку зараз трактують як символ спокуси. Однак змія - це також переродження і родючість.

 

Виділяють чотири аспекти Тлазолтеотль у вигляді чотирьох сестер: Тіакапан, Тейку, Тлако, Шокутшин, що спокушають людей, піддаючи їх злу і пороку. Можна також зустріти версію, що іпостась богині у вигляді молодої дівчини - це безтурботна спокусниця, друга іпостась - невизначеність й азартність, третя, зріла жінка - матір, що пожирає гріхи своїх дітей, четверта - традиційна стара, жахлива у своїй темряві.

Окрім всього, Тлазолтеотль також вважають однією із 9ти постатей, що створили світ, й однією із 13ти Супутників дня. Можливо, тому Тлазолтеотль інколи називають Матір'ю Богів.

Тлазолтеотль і Тосі (інше ім'я богині) був присвячений місяць Очпанізтлі, 11ий місяць ацтекського календаря, коли (сучасний термін: 2-21 вересня) відбувався однойменний фестиваль. Очпанізтлі, відомий ритуалами очищення, танцями, військовими змаганнями, а також людськими жертвопринесеннями, поєднував у собі насильство і прославляння жіночності й родючості.  Традиційним напоєм був напій із кукурудзи, адже фестиваль був приурочений до початку збору врожаю. Згідно Бурбонського кодексу, саме родючість й урожай були основними темами цього свята.

В читанні в оракулі Талії Тук карта вказує на спокусу й оману, яким не варто піддаватись.
Послання богині: "Давай, ти знаєш, що ти хочеш".

Інші аспекти: Тлаелькуані - "Та, що їсть Бруд"; Тетещіннан - "Мати Богів", покровительниця акушерок і знахарок, Toci - "Наша Бабуся", що представляє цілющі аспекти природи.

Моє серце - квітка, віночок відкривається;
Ох! Це Леді півночі, й вона прибула,
Наша Мати, богиня Тлазолтеотль.
(Гімн Тлаозолтеотль)

Джерело: http://www.thaliatook.com/AMGG/tlazolteotl.php
https://en.wikipedia.org/wiki/Tlazolteotl
https://www.britannica.com/topic/Tlazolteotl

Чальчиотлікуе. Оракул богинь Талії Тук

Ацтекська богиня проточної води, джерел, струмків, рік та озер, що приносять родючість землі, Чальчиотлікуе, часто зображувалась посеред латаття та іншої річкової рослинності у платтях синього та зеленого кольорів, а в її волоссі часто можна помітити пір'їни кетцалей. Її ім'я означає "Та, що в голубому одязі", "Та, що в одязі із нефриту". Згідно повір'їв, Чальчиотлікує є старшою сестрою або дружиною бога дощу Тлалока. І хоча Тлалок вважався доброзичливим богом, заради його прихильності вбивали багато дітей. Якщо дорогою до жертовника діти плакали, це свідчило про швидкий прихід дощу.

У ацтекській міфології існувало п'ять Сонць, або Творінь, чотири з яких відповідали чотирьом елементам, земля, повітря, вогонь і вода. Чальчиотлікуе призвела до руйнування Четвертого Сонця, протягом 52 років посилаючи на землю зливи, щоб затопити її (як і майянська Іш-Чель). Однак Чальчиотлікуе також врятувала людей, перетворивши їх в рибу, щоб вода не потопила їх. А для її улюбленців був створений міст поміж землею і небом.

Чальчиотлікуе вважалась покровителькою дітей і новонароджених. Можливо, саме тому вважалось, що вона може впливати на свого чоловіка. Також богиня захищала рибалок і мореплавців.

Чальчиотлікує вважалась однією з 9 компаньйонів Ночі (разом із Тлалокем та Тласолтеотль) та однією із 13 компаньйонів Дня (Тлалок і Тласолтеотль є й серед них). Вона ж покровительствує 5-му дню календаря.

Карта Чальчиотлікуе в читанні вказує на нову творчість і переповненість ідеями, при цьому натхнення може приходити у занадто великій кількості і занадто швидко, або навіть у вигляді манії. Зробіть усе, що в ваших силах, щоб втримати голову над водою.
Послання Чальчиотлікуе: "Я приношу Повінь."

Казка Койольшаукі

Я бачила це раніше, аніж вона. До того, як рух привернув її погляд і вона подивилася вгору, я побачила його: одиноке перо, що падало до неї у спосіб, в який пера падати не повинні: з чіткою метою, непохитно, прямо до рук, складених на колінах. Воно було голубим, це перо, голубе, як небо на півдні, голубе, як шия колібрі, голубе, як дорогоцінність - голубе, як отрута, голубе, як паволока на очах мертвої жінки, - і воно поверталось додому, до неї, як прокляття. У той момент я побачила все це: дим і крики, розбрат і різанину, ряди голів і сердець, високих храмів і нескінченних воєн, і крові, що тече і тече, і тече.

Вони подивилась здивовано і протягнула руку.

І я зрозуміла, що, хоча вона - моя мати, хоча він - мій брат, хоча я не досягну успіху, у мене не було жодного вибору.

Я бачила, як вона взяла це перо і прийняла його у своє серце.

http://www.thaliatook.com/AMGG/coyolxauhquitale.php

Койольшаукі. Оракул богинь Талії Тук

Койольшаукі - ацтекська богиня Місяця. Її ім'я значить "Жінка з мідними дзвониками на своїх щоках", і коли Місяць сходить у повні і набирає червоного забарвлення, ви все ще можете побачити ці дзвоники.

Її мати, Коатлікуе, чарівним чином завагітніла, коли на її коліна впала куля із пір'я. Вважаючи, що це збезчестило її сім'ю, Койольшаукі вирішила вбити матір. Однак новонароджений брат Койольшаукі, Уіцілопочтлі ("Колібрі зліва", тобто південне Сонце"), одітий у повну броню, вбиває сестру. Уіцілопочтлі відрізав голову Койольшаукі і закинув на небо, де вона стала Місяцем.

Битва між Койольшаукі Місяцем та Уіцілопочтлі Сонцем уособлює зміну ночі і дня.

На прагматичному рівні карта Койольшаукі може вказувати на суперництво між дітьми. На вищому рівні карта вказує на подолання розбіжностей і можливість підносити свій дух на вищі плани.
Послання Койольшаукі: "Не ганьби себе".

Шочикецаль. Оракул богинь Талії Тук

Шочикецаль - ацтекська богиня квітів та мистецтва, плідності (як і Тласолтеотль, мати Шоцикецаль), вагітності, сексуальності та домашніх справ, особливо, жіночих мистецтв, таких як ткацтво і вишивання. А іспанські джерела XVI ст. порівнювали її з римською Венерою. Її ім'я складається з двох частин, які означають "квітка" та "перо" (особливо - перо птахи кецаль). Взагалі сексуальна сила Шочикецаль пробуджує рослини до росту та до зав'язування плодів, та й чоловіком однієї з іпостасей Шочикецаль був бог кукурудзи - рослини, шанованої у ацтеків. Серед іпостасей богині молода красуня, зріла відповідальна жінка, темна іпостась жіночності. Цікавою є перша - попри свою виражену сексуальність, вона також є іпостассю жіночої цноти.

Послання Шочикецаль: "Виший своє життя квітами".
Богиня вчить насолоджуватись життям та радіти йому, вбирати в себе його красу й силу, але і віддавати їх через розкриття власної енергії, жіночності, відчувати себе привабливою, жіночною та коханою Світом.