Сіф. Оракул богинь Талії Тук

Сіф - скандинавська богиня зерна, пророчиця і золотоволоса красуня-дружина Тора. Тор, бог грому, завдяки не надто яскравому розуму, був ідеальним супутником для Локі. Сіф походить із раси богів, Асів. Вона - лебедина діва, як і валькірії, і може приймати цю постать.

Від її першого шлюбу із гігантом Орванділом народився бог зими і лижного спорту Улль ("Прекрасний). Від свого другого чоловіка, Тора, Сіф народила доньку Труд ("Міць"), богиню штормів і хмар й одну із валькірій, і двох синів: Магні ("Міць") і Моді ("Гнів" або "Хоробрий"), яким судилось вижити після Рагнарьоку і успадкувати Мйольнір від Тора (однак дехто каже, що матір'ю братів була велетка Ярнсакса, "Залізний Меч").

Сіф відома своїм довгим золотим волоссям. Одного разу вночі Локі, який просто не міг існувати, не вчиняючи хаосу і не пустуючи, пробрався в кімнату Сіф і відрізав її прекрасне волосся. Заплакана і нажахана Сіф прийшла до свого чоловіка, який в люті почав ламати кістки Локі, одну за одною, поки той не поклявся вирішити ситуацію.

Тож Локі попрямував до гномів і вмовив їх виготовити не лише нове золоте волосся для Сіф, а й чарівний корабель і спис. Але проти долі не підеш, і Локі побився об заклад із гномами Брок і Сінді, що ті не зможуть виготовити ще прекрасніших речей. Локі настільки був впевнений у власній перемозі, що побився об заклад на свою голову. Недооцінивши вміння гномів (або їх ненависть до нього), він несподівано зрозумів, що Брок і Сінді почали перемагати! У розпачі Локі перетворився у ґедзя, який літав над гномами і кусав їх, поки ті працювали. Попри це, їм вдалось виготовити декілька скарбів, одним із яких й був Мйольнір, молот Тора.

В якості суддів були прикликані боги, які й визнали гномів переможцями. Локі швидко зник. Коли його вислідили і повернули гномам, Локі погодився, що ті виграли його голову, але не шию. Розчаровані цією "логікою", гноми задовольнились тим, що зшили Локі губи.

Нове волосся віддали Сіф, і воно магічним чином саме приросло до голови. Вважається, що золоті коси Сіф символізують пшеницю перед жнивами.

В читанні карта Сіф вказує на те, що ситуація, до якої призвели не твої дії, матиме свої злети і падіння, але в кінцевому результаті все буде ще краще, ніж було. Передбачення, безсумнівно, дозволить тобі зрозуміти причини ситуації. Велика краса і зцілення прийдуть до тебе в кінці цього періоду.
Послання Сіф: "Я - матір Зими".

Джерело: http://www.thaliatook.com/AMGG/sif.php
Переклад мій, Драгомира

Скульд. Оракул богинь Т. Тук

Скульд - одна із Норн скандинавської міфології, які сидять біля коренів світового дерева Іггдрасіль й прядуть нитки долі. Іггдрасіль поєднує усі дев'ять світів й становить їх центр. Три корені дерева сягають трьох із них: Ніфльхель, царство льодяних велетнів, де б'є одне із трьох священних джерел - Хвергельмір, матір усіх вод; Йотунхейм, землі велетнів-йотунів із джерелом Мімір, колодязем мудрості; Асгард, домівка осяйних богів, де б'є джерело Урд, джерело Норн, назване на честь найстаршої із сестер, чиїми водами Норни змочують корені дерева.

Норни походять і Йтунхейму. Найстарша із них, Урд - "Фатум" або "Те, що було", середуща - Верданді - "Теперішнє" або "Те, що приходить", й наймолодша - Скульд - "Майбуття" або "Та, що приходить". Долі людей та богів зв'язані нитками сестер. Імовірно, що первісно в міфології існувала лише Урд, чиє ім'я морфологічно значить "Доля", а інші сестри були добавлені під впливом грецької міфології за аналогією до Мойр.

Кажуть, що дві старші Норни прядуть щасливі долі, тоді як Скульд любить влаштовувати неприємні несподіванки, часто з трагічним результатом. Скульд як наймолодша з Норн визначає довжину нитки Долі, а за іншими версіями - розплутує прядиво своїх сестер. Часто її уявляють як одну із Влькірій, що разом із Гуннр і Рота визначає, кому судилось загинути у бою.

Норни дбають про Іггдрасіль. І хоча чотири олені, Дайн, Двалін, Дуннір й Дуратрор, з'їдають бруньки дерева, завдяки догляду Норн воно залишається вічнозеленим й продовжує зростати.

В читанні карта Скульд вказує на невизначеність й невідоме майбутнє. Деякі речі просто повинні статись і Ти мусиш просто чекати, не відаючи, що станеться.
Послання Скульд: "Інформація недоступна зараз".

Джерело: http://www.thaliatook.com/AMGG/skuld.php
Переклад мій, Драгомира

Казка Фрейї. Талія Тук

Двалін Брудний, Берлінг Зігнутий, Грер Жахливий, Альфрік Гидкий. Четверо древніх гномів стоять переді мною, покриті сажею з їх кузень, огорнені запахом диму. Вони були братами, старі, потворні і гидкі, навіть не в половину мого зросту. Найстарший і найпотворніший з них тримає у своїх мозолястих руках найвишуканішу річ, яку я бачила за своє довге життя. Як вогонь його колір, незрівнянного намиста, викуваного із безсмертного золота та бурштину, що міниться сотнями тіней: від темно-золотого вогника, що вже потухає, до діамантового сяйва теплих сонячних променів, до жовтизни блискавки. Його тонке мереживо складається із переплетених тіл тварин, вилитих у золоті, лебедів, кішок, ластівок. Навіть бурштинова застібка зображує бурштиноокого кота, що саме зловив до свого рота золоту рибу. Така чарівність, така краса. Я одразу зрозуміла, що воно пасуватиме до мого золотого волосся і шкіри кольору найтоншої порцеляни, воно відбиватиметься у моїх синіх очах, так ніби ця річ була виготовлена із думкою про мене. Можливо, так і було, адже їх очі розкривали їх бажання спокусити мене.

'The Heroes of Asgard, tales from Scandinavian Mythology', by A & E Keary, 1930

Я запропонувала їм срібло взамін за намисто, золото, дорогоцінні камені, рідкісні і коштовні. Від усього вони відмовились. Які ж камені зможуть здивувати прадавніх гномів-шукачів? Тоді я зрозуміла про що вони проситимуть мене. І зблідла.

Мій погляд знову зупинився на шикарному намисті. Його камені палали, як зорі, що падають з неба. Я кивнула.

Наступної ночі я відчинила двері і швидко стримала посмішку. За дверима стояв Двалін, одягнений у його найкращий одяг. Так він думав. Потертий суртюк, в якому виднілись старі нитки золота, потертий кожух і такий же потертий капелюх. Він причесав волосся і бороду, викупався. Це не допомогло його зовнішності, але я була вдячна, що він був чистий. Я ввічливо із грацією досвідченої куртизанки запросила його всередину.

Я зносила його кохання із рішучістю, пам'ятаючи про чудове намисто, що буде моїм. На щастя все закінчилось швидко. Він пішов, а я набрала собі ванну.

Другої ночі прийшов Грер. Стоячи під дверима, простягнув мені ромашку, неначе сором'язливий школяр. Я сміялась, я була щиро здивована. Почувши мене, і він посміхнувся з надією. Я прийняла квітку з подякою. Зачепивши її за вухо, я впустила його.

Потім прийшла черга Берлінга. Коли ми покохались, він заснув поруч. Я дивилась, як він спить, тримаючи руку біля чола. Його пальці легенько ворушились. Уві сні він виглядав так невинно, ніби бридке пташеня. Згадуючи його готовність, я задумалась: чи любили його коли-небудь? Як може хтось зносити таке?

Останньої ночі прийшов Альфрік, тримаючи у руках невелику коробку із слонової кості. Незабаром я почала роздягатись - дивно, я більше не поспішала. Повільно я розстібала защіпки мого халату, дозволивши йому граціозно впасти на підлогу. Гралась своїм волоссям. Я стояла гола перед ним, простягала руки до нього, пропонуючи йому себе.

Якусь мить він спостерігав, а потім заплакав.

Я цього не очікувала! Я опустилась на коліна перед ним, запитуючи: - Чому? О чому ж ти, Альфріку, плачеш?

Він відповів: - Адже я такий потворний, а ти така красива, що я не маю права просити про це.
І простягнув мені намисто.

Я взяла його за руки, потворні, як жаби, у свої власні, тонкі і прекрасні. Я сказала йому: завдяки тобі і твоїм братам і народилась така краса. Ви - прекрасні, адже краса освячує руку свого творця.

Я поклала його руки на свої груди, і він подивився на мене із подивом - його очі були ясно-карими - та посміхнувся.

А потім ми кохались.

Я більше не думала про намисто.

Freya and the Necklace by Thorskegga

Фрейя: http://dragomyra.blogspot.com/2014/06/blog-post.html

Джерело: http://www.thaliatook.com/AMGG/freyjatale.php
Переклад мій. Драгомира

Ідун. Оракул богинь Талії Тук

Ідун - богиня молодості і весни у скандинавських народів, найбільш відома здатністю наділяти богів вічною молодістю за допомогою яблук.

Бог Локі, потрапивши у полон до велетнів, пообіцяв їм взамін за своє визволення яблука Ідун. Локі обманом заманив Ідун в ліс, де її викрав велет Тьяцци у образі орла. Без Ідун і її яблук боги почали старіти, а згодом дізнались, хто був винуватцем їх старіння. Локі позичив чарівний плащ у Фреї. Обернувшись з його допомогою у сокола, Локі викрав Ідун, перетворивши її у горіх. Так був зраджений і врятований Асгард.

Випадіння карти Ідун в оракулі Т.Тук вказує на період оновлення; мудрість і зцілення; те, що не можна відібрати, але чим необхідно поділитись.