Шрі Лакшмі. Оракул богинь Талії Тук

Лакшмі ("Удача"), яку іноді називають Шрі ("Процвітання") - індуїстська богиня любові і краси, яка приносить благополуччя. Лакшмі - дружина Вішну, що, як Афродіта, вже дорослою і прекрасною була народжена із моря.

Легенда оповідає, що боги потребували оновлення й для цього було вирішено збити Океан Молока, щоб приготувати із нього сому - божественну їжу, наподобі того, як вершки збивають із маслом. В якості лопатки для збивання виступала гора Мандара. Велика змія Васукі обгорнулась навколо гори, і поперемінно з різних кінців її тягнули боги і асури, демони. В такий спосіб були створені дерево раю Паріджата, богиня вина Варуні, Сонце і Місяць, і врешті - Лакшмі, що сиділа у відкритому лотосі. Вішну закохався у неї одразу, як тільки побачив. І вони побрались.

Лакшмі - прекрасна богиня, з великою кількістю прихильників. Дуже часто для Вішну використовують епітет "Чоловік Лакшмі", а не навпаки. Її називають богинею-лотосом і часто зображують із цією квіткою у руці. Лакшмі - це також богиня багатства, достатку і родючості. Її священна рослина - базилік, й існує повір'я, що він може допомогти зачати дитину. Інколи Лакшмі зображують як кошик рису; це зображення можна зустріти на монетах, а сама Лакшмі часто розсипає монети із своїх рук.

Лакшмі і Вішну пов'язані одне з одним вічною любов'ю. Так само, як Вішну відроджується у своїх аватарах, відроджується й Лакшмі. І кожного разу вони - чоловік і дружина. Це Сита ("борозна"), дружина Рами, бога родючої землі й Рукміні ("сутінки") - дружина Крішни.

В читанні карта Лакшмі означає успіх і процвітання, а також духовність і красу земного світу. Ця карта нагадує нам, що багатство, процвітання і матеріальні блага не повинні розглядатись як щось позбавлене духовності; Лакшмі бачить і матеріальне, і духовне у красі і радості.
Послання Лакшмі: "Я виляю своїми бедрами і монети падають із небес".

Титули Лакшмі: Ксірабдхітаная ("Донька Океану Молока"), Джаландхар ("Народжена Океаном"), Падма ("Лотос"), Падмаваті ("Та, що носить лотос").

Переклад із сторінки http://www.thaliatook.com/AMGG/srilakshmi.php виконано мною.

Ерзулі. Оракул богинь Талії Тук

Ерзулі - лоа (дух) любові і жінок у традиції вуду. Її зображують у багатьох іпостасях - від кокетки до лютої войовничої матері, до червоноокої старої, що плаче. Ерзулі зараховують до пантеону Петву, який виник у часи рабства, тому всі його лоа характеризуються темними проявами. Ерзулі, богиня любові, що виникла в той час, як рабовласники розбивали сім'ї і гвалтували жінок, вважаючи такі вчинки приємним способом збільшення кількості рабів.

Для Ерзулі характерні глибокі прояви емоцій - від висоти радості до всієї повноти страждань. Вважається, що вона часто несправедлива до інших жінок, однак може творити як добро, так і зло. Вона має три іпостасі і трьох чоловіків: Дамбалах (небо), Агве (море) і Огон (вогонь і залізо), і вона носить три обручки. В пізніші часи вважалось, що Ерзулі має дві іпостасі: чорна жінка з пошрамованою від ударів батогом спиною, покровительниця лесбійок; біла Ерзулі - багата біла жінка, лоа любові, яку часто зображують у вигляді скорботної матері. Більш давні вірування говорили, що Ерзулі часто приймає образ суккуба, відвідуючи чоловіків у вигляді бажаної їм жінки і випиваючи їх життєву силу.

Підношення для Ерзулі - це різноманітні солодощі, в тому числі шоколад і банани, смажені в цукрі, парфуми.

Послання Ерзулі: "Любов - це віра".
В читанні карта Ерзулі вказує на глибоку і незмінну любов, яка цілком може знаходитись в опозиції до актуальної ситуації. Ця пристрасть створена для дикої їзди - тримайся!

Переклад з: http://www.thaliatook.com/AMGG/erzulie.php
Доповнено статтею із Вікіпедії: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D1%80%D0%B7%D1%83%D0%BB%D0%B8

Ошун. Оракул богинь Талії Тук

Ошун - оріша (божество) солодких, тобто прісних, вод у племені йоруба (на відміну від Ємайї, яка є орішею солоних вод). Її культ досить поширений і вона - одне із улюблених божеств племені, оскільки Ошун відома своєю здібністю зцілювати, а також - дарувати родючість і процвітання. Особливо Ошун покровительствує бідним і дарує їм те, чого вони потребують. Як орішу любові, Ошун представляють у вигляді красивої, привабливої та кокетливої молодої жінки. Деякий час Ошун була дружиною Шанго, оріши бур і штормів, а потім місце дружини зайняла Ойя. В той же час вважається, що Ошун має багато чоловіків і багато коханців. У деяких легендах її описують як русалку із риб'ячим хвостом і її також вважають матір'ю риб або птахів.

Клани племені йоруба населяють частини західно-центральної Африки, де розташована сучасна Нігерія. Тут протікає ріка Ошун, названа в честь оріши. Також її особливо шанують у всіх рибальських поселеннях. Кожного року у честь Ошун влаштовують свято, для якого вибирають одну або декілька танцівниць. За повір'ям, на час святкувань у тіла дівчат вселиться Ошун, а вже після закінчення свята вони будуть виконувати функції знахарок-цілительок, перебираючи тим самим на себе функцію Ошун.

Ошун - це також богиня ворожіння. Цієї мудрості вона навчилась від Обатали, першого створеного божества, а згодом - навчила цьому людей.

Разом із африканською діаспорою культ Ошун поширився у Північній та Південній Америці й був долучений до загального змішоного пантеону усіх вихідців із чорного континенту. Так, у бразильській релігії Кандомбле, що зберігає тісний зв'язок із традиціями йоруба, Ошун називають Оксун. На Гаїті образ Ошун став стимулом для створення образу богині Ерзулі, богині вод і любові.

Як усі оріші Ошун має свої символи. Це число 5, жовтий або бурштиновий колір, золото і бронза серед металів. Її священні тварини - це павич і всі стерв'ятники. Якщо ви бажаєте вмилостивити Ошун, піднесіть їй мед, медовуху, біле вино, апельсини, цукерки, гарбузи або парфуми/пахощі. Також кажуть, що вона небайдужа до ромашкового чаю і білих курей.

Послання Ошун: "Дозволь водам твого життя текти солодко".
В читанні карта Ошун вказує на солодкість буття і гарний настрій, красу і радість.

Переклад із сторінки http://www.thaliatook.com/AMGG/oshun.php виконано мною.

Ігі. Оракул богинь Т. Тук

Творець і сонячна богиня племені Каррару Австралії, Ігі, як кажуть, створила усі рослини і всіх тварин цього континенту, а також - перших людей. За легендою, люди були створені як істоти, які могли танцювати - саме таких істот вирішила створити Ігі, коли їй було сумно на пустій Землі. Жінку для чоловіка Ігі створила із квітки.
На карті в колоді Талії Тук Ігі зображена із волоссям кольору сонця, її тіло - червоне, як земля, а білі смуги символізують промені.
Послання Ігі: "Танцюй танець своєї мрії".

Eadha. Осика

Осіннє рівнодення / Alban Elued

Звук: E

Слово Mac ind Oic: "інше ім'я друга"
Слово Morann mac Main: Ergnaid fid "проникливе дерево/чоловік"

Слово Ку Хуліна: Brathair bethi.i.e "Родич берези, осика"
Слово Енгуса: Commain carat "зміна/обмін друзів"

Елемент: Повітря (осика), Вода (тополя)

Планета-правитель: Меркурій (осика), Сатурн (тополя)

Стать: Чоловіча (осика), Жіноча (тополя)

Птах: Ela / лебідь-шипун

Тварина: Each / кінь
Колір: Erc / червоної іржі
Знаряддя: Epit / алебарда

Мистецтво: Enaireacht / полювання на птахів

Кристал/камінь: обсидіан, залізо

Число Брікріу: 19

Божества: Енгус мак Ок, Аравн, Ріаннон, Зевс, Персефона, Кроносс, Геката, Діана, усі богині у трьох іпостасях

Руни: -

Пряме значення: Відвага і впертість перед лицем протистояння; боротьба, в якій перемога можлива, але не обов'язкова; пошук внутрішньої сили.

Перевернуте значення: слабка сила; компроміс і перемовини; обачність; якщо ти продовжуватимеш теперішній шлях, він не приведе ні до чого доброго.

Ключові слова: страх, перевірка, ритуал, перемогти страх, боятись, але діяти; дух воїна, впевненість у собі, стійкість, мужність. У перевернутому положенні: бути подавленим своїм страхом, необхідність керувати своїми страхами.
Асоціації: страхи, потойбіччя, підсвідоме, архетипи, символи, боротьба, протистояння, вистояти, межа, внутрішня сила, пошуки у пітьмі, заплутаність, відсутність шляху уперед, розрізняти небезпеки, розуміння

Ти стоїш на краю. Час завмер. Залишився лиш холод і слабке сонце у спину. Із заходом ти ступаєш у своє несвідоме. Чи поглине воно тебе, а чи в пітьмі ти знайдеш свою силу?

"Народ Уйснеху казав [...] що ненависна осика заборонена тричі. Вперше тому, що гордовито підняла свою голову, коли інші дерева схилили свої у журбі, коли Король йшов на Голгофу. Вдруге тому, що вороги Христа вибрали її деревину для хреста, на якому розіп'ято Його. І втретє [...]. Вічно тремтяча і трепетна, рухи видають ненависну осину навіть у спокійному повітрі."

Carmina Gadelica, 1900

Зараз точаться дискусії щодо того, яким деревом є Eadha - осика чи тополя. Однак, мабуть, це один з небагатьох випадків, коли різниця не буде суттєвою, адже осика - близька родичка тополі. А разом із вербою, вони належать до однієї родини (вербових). І хоча й осика, й тополя в Древній Греції були шанованими деревами - перша - священна для Персефони, друга знаходилась у вінку Геракла, а обидвоє росли над берегами Стіксу й позначали вхід у Потойбіччя, для мене чомусь ближча осика.

У наш час попкультури, мабуть, немає людей, які б не знали, що осиковим колом вбивають вампірів. Традиційно ним проколювали серця покійників, що пішли у Потойбіччя не з власної волі, таким чином страхуючись від самої можливості появи ходячого мертвеця у власному поселенні. Зазвичай, осику для цього вибирали з тієї причини, що саме з її деревини було зроблено хрест для Ісуса Христа. Однак задовго до біблійної легенди корони з осикового дерева захоронювали у курганах з покійниками в Месопотамії (3000 р. до н.е.), що мало допомогти їм у подорожі в потойбічний світ. Загалом, як і в горобини, у осики досить "темна" культурна історія. Її також називали деревом фейрі і деревом духів. Відповідно, під забороною було використання цього магічного дерева у сільському господарстві, для риболовлі чи для будівництва. Воно належало чарівному народу, а на їх власність посягати не можна було ще й з тієї причини, що зазвичай це закінчувалось погано для самого сміливця. Однак, як це відбувається зі всім "темним", осика також добре захищала від усіляких магічних втручань і "злих" енергій. З цього, власне, й витікає те, що вона була ідеальною для захисту душ померлих, захисту домівок (її висаджували біля обійсть), боротьби із болем й паралічем (дуже традиційно - хворий повинен зачепити пасмо свого волосся за кору й промовити заклинання-формулу), але власне користування такою деревиною щастя не приносило. Проте, якщо листочок осики ви отримали в дар від самого чарівного народу чи їх королеви, покладіть його під язик чи у кубок з вином і красномовство не покине вас. А уважно дослухаючись до шуму у листі осики, ви вже точно зможете розчути шепіт духів чи передати своє послання до того, хто його зрозуміє.

Кельтські воїни, відомі своєю безстрашністю, з осики виготовляли щити. Вони були легкими й міцними, а також дарували захист від страху і небезпек. Навіть у грецькій мові слово "aspis" (англ. "осика") значило щит. А у гаельській осика-critheann мала спільний корінь із "crith" - "тремтіти". Та й хто, як не той, що знає істину страхів через свою сутність, зможе найкраще захистити від страхів? Так само осика захищала людей у ніч Самайну, ніч Дикого Полювання і повної сваволі духів. Якщо ж ви проведете ритуал очищення з допомогою осики, то зможете ввійти у новий рік буквально "із чистого листа". 

Для кожного з нас страх - це випробовування. Він є невід'ємною частиною нашого життя, і без нього не було б еволюції. Страх змушував наших предків до діяльності й винахідливості. Але ми також знаємо страх таким, що паралізує, відбирає будь-які сили для боротьби, і часто ми здаємось задовго до того, як бій програно.
Чого ви боїтесь найбільше? Чи справді варто продовжувати годувати цей страх? Які його корені? 
Якщо ваш страх контролює вас, ви не зможете діяти. Це - виклик. У липкому, запаморочливому й темному, знайти себе як стержень, як свою територію і цілісність. Чи не сильніші ви? Чи не вам під силу власним сяйвом розігнати морок? Щит - це не лише захист від удару. Це також ваше відмежування.
Ось ворог. Він сильний і він не один. Ось ви - кидаєте щит і в паніці намагаєтесь втекти. Вас наздоженуть, а легені зрадять ще швидше, ніж ноги.
Ось ворог. Він сильний і він не один. Ось ви - міцно стоїте на ногах. Вони - корені ваші, руки - гілки ваші. Всесвіт - ваша допомога. І ворогам не пройти.
Ось ворог. Він сильний і він не один. Ось ви - і темрява всередині вас - ваш союзник. 

Урок Eadha - навчитись бачити свій страх, приймати його і не боятись. Ваш страх вкаже на вашу слабкість. Ви зможете її укріпити. Eadha також про те, як прийняти власну темряву. Не лякатись її, не уникати, не зневажати. Темрява є у всіх. Про темряву й про те, як крізь тіні знайти себе - Персефона й Іштар. Через темряву шамани повертають уламки душі.

Перевернута Eadha вказує на те, що ваш страх перемагає. І хоча ви можете мати реальні причини для того, щоб боятись, але в такому стані ви нічого не вдієте. Пам'ятайте, що зовнішні чинники лише тоді мають над вами владу, коли ваш дух зломлено.

Eadha стане в нагоді тим, хто йде шляхом Знань. Лише знаючи себе і свої корені, ви знатимете, куди можуть сягати ваші гілки. Не знаючи себе, ви не розумітимете причин і наслідків власних дій.

Значення Eadha в гаданні від А. Кісєльової:
Карта дуже неоднозначна. Може вказувати на те, що енергія витікає в невідомому напрямку, що час і гроші витрачаються неналежним чином. Що варто задуматись над тим, що і для чого ви робите. Подумати про те, що є для вас найважливішим у житті. Це не час сумнівів, це час наведення підсумків, час прийняття важливих, іноді доленосних рішень. Тут немає радості, але можна знайти спокій зосередженості. Карта закликає зупинитись і подумати, все зважити. Очікуваний результат близько, і необхідно ще раз перевірити, чи так вам це необхідне, чи на це ви розраховували. Енергетика карти жорстка і дещо холодна. Вона здатна внести у розклад нотки відстороненості й печалі.

Тлазолтеотль. Оракул богинь Талії Тук

Тлазолтеотль, чиє ім'я перекладають як "Земна Богиня", "Непристойна Богиня" або "Брудна Богиня", - у ацтеків і тольтеків богиня спокуси, сексуальної насолоди, зради, богиня, яка очищує людей від їх гріхів, дарує родючість, насилає хвороби й епідемії. Її ім'я виводиться зі слів "tlazolli" - дослівно "стара, брудна зношена річ". Її рот - чорний, як сама земля. Часто її описують як таку, що пожирає плоть, що розкладається. І тоді її трактують як таку, що являє собою цикл життя-смерті, який включає в себе також момент самовіддачі, момент, коли двоє коханців розчиняються один в одному й перестають існувати, момент, що близький смерті, яка також приносить смирення й очищення. В буквальному значенні Тлазолтеотль могла врятувати людині життя, коли приречений на смерть сповідався у своїх "гріхах" перед обличчям богині. Однак така сповідь була можливою лише раз у житті.

 Тлазолтеотль зображують верхи на мітлі із трав, які також символізують очищення (такою вона є у Кодексі Фейєрварі-Майєр). Із оголеними грудьми, з початками кукурудзи в руках, народжуючи навприсядки, богиня говорить нам про свою життєдайну силу. Вона також тримає в руці змію, яку зараз трактують як символ спокуси. Однак змія - це також переродження і родючість.

 

Виділяють чотири аспекти Тлазолтеотль у вигляді чотирьох сестер: Тіакапан, Тейку, Тлако, Шокутшин, що спокушають людей, піддаючи їх злу і пороку. Можна також зустріти версію, що іпостась богині у вигляді молодої дівчини - це безтурботна спокусниця, друга іпостась - невизначеність й азартність, третя, зріла жінка - матір, що пожирає гріхи своїх дітей, четверта - традиційна стара, жахлива у своїй темряві.

Окрім всього, Тлазолтеотль також вважають однією із 9ти постатей, що створили світ, й однією із 13ти Супутників дня. Можливо, тому Тлазолтеотль інколи називають Матір'ю Богів.

Тлазолтеотль і Тосі (інше ім'я богині) був присвячений місяць Очпанізтлі, 11ий місяць ацтекського календаря, коли (сучасний термін: 2-21 вересня) відбувався однойменний фестиваль. Очпанізтлі, відомий ритуалами очищення, танцями, військовими змаганнями, а також людськими жертвопринесеннями, поєднував у собі насильство і прославляння жіночності й родючості.  Традиційним напоєм був напій із кукурудзи, адже фестиваль був приурочений до початку збору врожаю. Згідно Бурбонського кодексу, саме родючість й урожай були основними темами цього свята.

В читанні в оракулі Талії Тук карта вказує на спокусу й оману, яким не варто піддаватись.
Послання богині: "Давай, ти знаєш, що ти хочеш".

Інші аспекти: Тлаелькуані - "Та, що їсть Бруд"; Тетещіннан - "Мати Богів", покровительниця акушерок і знахарок, Toci - "Наша Бабуся", що представляє цілющі аспекти природи.

Моє серце - квітка, віночок відкривається;
Ох! Це Леді півночі, й вона прибула,
Наша Мати, богиня Тлазолтеотль.
(Гімн Тлаозолтеотль)

Джерело: http://www.thaliatook.com/AMGG/tlazolteotl.php
https://en.wikipedia.org/wiki/Tlazolteotl
https://www.britannica.com/topic/Tlazolteotl

Чальчиотлікуе. Оракул богинь Талії Тук

Ацтекська богиня проточної води, джерел, струмків, рік та озер, що приносять родючість землі, Чальчиотлікуе, часто зображувалась посеред латаття та іншої річкової рослинності у платтях синього та зеленого кольорів, а в її волоссі часто можна помітити пір'їни кетцалей. Її ім'я означає "Та, що в голубому одязі", "Та, що в одязі із нефриту". Згідно повір'їв, Чальчиотлікує є старшою сестрою або дружиною бога дощу Тлалока. І хоча Тлалок вважався доброзичливим богом, заради його прихильності вбивали багато дітей. Якщо дорогою до жертовника діти плакали, це свідчило про швидкий прихід дощу.

У ацтекській міфології існувало п'ять Сонць, або Творінь, чотири з яких відповідали чотирьом елементам, земля, повітря, вогонь і вода. Чальчиотлікуе призвела до руйнування Четвертого Сонця, протягом 52 років посилаючи на землю зливи, щоб затопити її (як і майянська Іш-Чель). Однак Чальчиотлікуе також врятувала людей, перетворивши їх в рибу, щоб вода не потопила їх. А для її улюбленців був створений міст поміж землею і небом.

Чальчиотлікуе вважалась покровителькою дітей і новонароджених. Можливо, саме тому вважалось, що вона може впливати на свого чоловіка. Також богиня захищала рибалок і мореплавців.

Чальчиотлікує вважалась однією з 9 компаньйонів Ночі (разом із Тлалокем та Тласолтеотль) та однією із 13 компаньйонів Дня (Тлалок і Тласолтеотль є й серед них). Вона ж покровительствує 5-му дню календаря.

Карта Чальчиотлікуе в читанні вказує на нову творчість і переповненість ідеями, при цьому натхнення може приходити у занадто великій кількості і занадто швидко, або навіть у вигляді манії. Зробіть усе, що в ваших силах, щоб втримати голову над водою.
Послання Чальчиотлікуе: "Я приношу Повінь."

Казка Помони. Талія Тук

The Pomona tapestry by William Morris and Edward Burne-Jones, 1885.

Я знаю шляхи яблука і мигдалю, груші і граната, вишні і шовковиці. Я знаю таємниці щеплення дерев й ідеальний момент стиглості персика. Я знімала жуків і встановлювала пастки для гусіні, відганяла оленів і перехитрила білок. Я знаю, як стимулювати вкорінення, поміщаючи зерно пшениці в надрізане стебло, і як підрізати троянди. Я поливаю мої фруктові дерева глибоко і забезпечую їм добре харчування, і вони винагороджують мене відмінним здоров'ям і рясним урожаєм, так що мій сад - це справжній Рай.

Так чи інакше, а я була неодружена. Та навколо мене було повно женихів, багатих і стійких. Неначе у мене є час на це! Усі дикі люди цього світу приходили до моїх дверей, дроворуби і мисливці, пастухи і сатири, навіть Силенос, цей підлий старий козел запропонував мені руку, хоча я відмовила йому з добротою.

Ви могли б подумати, що вони вважали мене неприступною. Та тепер думається мені, що усі мої відмови повинні кидали мені непереборний виклик, і в той же час, усе, про що я думала, це роздратування і розчарування - чи не могли б вони залишити мене у спокої для моєї роботи?

Вони так сподівались.

Одного разу за мій паркан заглянув хлопець із ферми, спостерігаючи за моєю працею. Врешті він зібрався із силами і запитав, чи може він одружитись зі мною. Що за безглузда пропозиція. Я відмовила йому м'яко. Мені було жаль його. він був такий молодий!

Потім подивитись на мене прийшов орач, із своїми старими очима кольору землі, обіцяючи бути мені вірним чоловіком. Він також, я відмовила йому.

Потім садівник з'явився у тому ж місці, спостерігаючи, як я готую місце для нових яблуневих саджанці. Як я могла здатись йому привабливою у той момент - із рожевим й спітнілим обличчям, зв'язаним волоссям, брудними нігтями й одягом, заляпаним гноєм. Чи була я схожа на наречену? Але він, як й усі інші, попросив моєї руки. І недовірливо я відповіла "Ні".

 - Леді, - скfзав він тоді, - уже тричі я просив Вашої руки. Що потрібно, щоб завоювати Вашу прихильність?

Невже! Добре. Я подивилась на нього з побоюванням і промовила:
 - Покажи мені, хто ти.

Світло змінилось, і я побачила його чітко - молодий чоловік, весь у зеленому, його тіло було м'язисте і податливе до важкої роботи, його кучеряве волосся темне, як ґрунт навесні, його руки затверділі і щедрі, він посміхався до мене із ніжною відкритістю. Звичайно, він був красивий, я навіть могла б сказати, що обізнаний, але все ж...

А потім він запитав про яблука, що я збиралась посадити. І я обернулась. Як він знав, що я саджатиму тут яблука? Він показав мені спосіб, щоб зробити вишні солодшими. Я показала, як подвоїти їх урожай. Ми домовились про прищеплення, сперечались про обрізку і обговорювали підщеп для груші. Потім він розповів мені про свою любов до запаху теплої вологої землі і відчуття ґрунту в його руках, незмінно дивне, кожного разу, коли він сіяв насіння, та захоплення, що його він відчував до цвітіння і родючості життя.

Чому ж він не сказав про це одразу?

Переклад сторінки: http://www.thaliatook.com/AMGG/pomonatale.php

Помона. Оракул богинь Т. Тук

Помона - давньоримська богиня фруктових дерев і садів. Вона доглядає за деревами і захищає їх. Саме її ім'я походить від слова "pomum", що означає "фрукт". Помона вважалась експертом у сфері підрізання і щеплення дерев. За нею пішли також Пріап і Силенос, які спершу належали до свити Діоніса. Однак Вертумнус, бог садів, завоював богиню, ставши її чоловіком. Разом їх зараховували до духів-охоронців. До таких для римлян належали охоронці людей і домашніх тварин, домівки, полів і садів. Недалеко від місат Остія, давнього порту у Римі, для Помони був створений священний гай.

У читанні карта Помони вказує на період плідності або на обіцянку принести дари, за належного "догляду", тобто при правильних діях. Ваш сад (метафоричний чи буквальний) процвітатиме.
Послання Помони: "Твоє життя - сад. Дбай про нього відповідно до сезону".

Переклад із сторінки: http://www.thaliatook.com/AMGG/pomona.php

Кайлех. Оракул богинь Т. Тук

Ім'я Кайлех походить від давньоірландського caillech, "завуальований", що може свідчити і про вуаль хурделиць, і про приналежність до потойбічного світу. У сучасній гаельській її ім'я дослівно значить "стара жінка" або "карга", "відьма". Кайлех - мабуть, найвідоміша іпостась Богині-Старої, яку знають на Британських островах під різними іменами. The Caillagh ny Groamagh, Похмура Стара, на о. Мен є духом зими і вітру, за чиєю поведінкою 1 лютого віщують погоду на рік. Якщо день буде погожий, вона вийде під сонячне світло і це принесе нещасливу долю у році. The Cailleach Uragaig із о. Колонсей, що у Шотландії, також є духом зими, який у своєму полоні тримає молоду жінку, щоб та не змогла побачитись із своїм коханим. Тема викрадення молодої красивої дівчини старою каргою також звучить у легенді про те, що дівчина є ніким іншим як самою весною. Як тільки їй вдасться вибратись із полону, природа оживе.

Існує ще одна версія. The Cailleach Bheur (Делікатна Стара Леді) Шотландії має синє обличчя. Вона повеліває зимою, але з часом... молодшає, в результаті чого наступає весна. The Cailleach Bheirre Ірландії втілює суверенітет над землею і є праматір'ю багатьох народів. Існує також легенда, відповідник якої знаходимо в Артуріанському циклі, коли стара з'являється молодому лицареві з надією на його кохання. Якщо він все ж поцілує жінку, та перетвориться у молоду красуню. У пізніших легендах, вже християнізованих, Кайлех називають старою відьмою, що, швидше за все, пов'язано із значенням її імені.

В читанні карта Кайлех вказує на час зими. Зануртесь у темряву, щоб віднайти старі і древні кості. Що вони ув'язнюють? Що нового вони можуть запропонувати? Кайлех ув'язнила молоду красуню чи сама стане нею, коли настане час?
Послання Кайлех: "Я знаходжусь у кожному гарячому серці".

Оригінал: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:http://www.thaliatook.com/AMGG/cailleach.php&gws_rd=cr&ei=sHEoV4WEKouRsAGRxaDADA
Переклад мій. Драгомира

***
Не багато із давніх богів залишились до сьогодні у віруваннях та традиціях. Однак такою є Кайлех, хоча її образ і стерся до фольклорного. Сьогодні її уявляють як втілення зими, повелительницю бур і вітрів, саме втілення холоду. Її описують старою і грізною. З волоссям білим, як засніжені вершини. Її нерозривно пов'язують із землею - у горі Кайлех утримує молоду весну, у камінь же й перетворюється, коли її владі приходить кінець. Камінь називають "завжди вологим", бо у ньому міститься живильна сила. Однак із першими холодами Кайлех повертається. Вона ще опирається на палицю, та, набираючись сил, кидає її під кущ гостролисту, і природу знову сковують морози.

Попри те, що зараз Кайлех часто сприймається в негативному аспекті, так не було у давні часи. Кельти вважали темряву матір'ю всього. Їх рік починався у Самайн, день - ввечері попереднього дня, смерть не лякала їх, адже за смертю їх чекало нове життя. Так і Кайлех дає природі можливість перепочити. Вона сварлива, але ховає рослини під землю, тим самим не даючи їм замерзнути, а тварин випасає у засніжених лісах. Її свитою називають оленів, диких свиней і кабанів, диких кіз, вовків, а навіть безпритульних чорних кішок. За іншими повір'ями Кайлех оберігає джерела і струмки.

Та й людям Кайлех часто допомагає. Існує легенда, за якою стара вказала на здобич двом молодим мисливцям. Ті не послухали поради. Довго бродили засніженим лісом, а коли вирішили скористатись вказівкою Кайлех, помітили сліди оленя у снігу. Повернувшись додому і розповівши про цю зустріч батькові, чоловіки почули, що тепер їх здобич стане здобиччю лісових духів. У легенді про беарську каргу Кайлех рятує із хвиль молодого королевича.

Зараз важко сказати, якими були символи Кайлех, але вона точно пов'язана із горами, каменями й землею. За однією шотландською легендою, саме вона створила гори цієї країни. З нею ж асоціюються спіралі. А у деяких оповідках Кайлех перетворюється у чорну кішку.
На о. Мен стару згадують 1 травня, влаштовуючи показову боротьбу між літом і зимою. В Ірландії за схожих обставин про богиню згадують 1 лютого.