Ігі. Оракул богинь Т. Тук

Творець і сонячна богиня племені Каррару Австралії, Ігі, як кажуть, створила усі рослини і всіх тварин цього континенту, а також - перших людей. За легендою, люди були створені як істоти, які могли танцювати - саме таких істот вирішила створити Ігі, коли їй було сумно на пустій Землі. Жінку для чоловіка Ігі створила із квітки.
На карті в колоді Талії Тук Ігі зображена із волоссям кольору сонця, її тіло - червоне, як земля, а білі смуги символізують промені.
Послання Ігі: "Танцюй танець своєї мрії".

Eadha. Осика

Осіннє рівнодення / Alban Elued

Звук: E

Слово Mac ind Oic: "інше ім'я друга"
Слово Morann mac Main: Ergnaid fid "проникливе дерево/чоловік"

Слово Ку Хуліна: Brathair bethi.i.e "Родич берези, осика"
Слово Енгуса: Commain carat "зміна/обмін друзів"

Елемент: Повітря (осика), Вода (тополя)

Планета-правитель: Меркурій (осика), Сатурн (тополя)

Стать: Чоловіча (осика), Жіноча (тополя)

Птах: Ela / лебідь-шипун

Тварина: Each / кінь
Колір: Erc / червоної іржі
Знаряддя: Epit / алебарда

Мистецтво: Enaireacht / полювання на птахів

Кристал/камінь: обсидіан, залізо

Число Брікріу: 19

Божества: Енгус мак Ок, Аравн, Ріаннон, Зевс, Персефона, Кроносс, Геката, Діана, усі богині у трьох іпостасях

Руни: -

Пряме значення: Відвага і впертість перед лицем протистояння; боротьба, в якій перемога можлива, але не обов'язкова; пошук внутрішньої сили.

Перевернуте значення: слабка сила; компроміс і перемовини; обачність; якщо ти продовжуватимеш теперішній шлях, він не приведе ні до чого доброго.

Ключові слова: страх, перевірка, ритуал, перемогти страх, боятись, але діяти; дух воїна, впевненість у собі, стійкість, мужність. У перевернутому положенні: бути подавленим своїм страхом, необхідність керувати своїми страхами.
Асоціації: страхи, потойбіччя, підсвідоме, архетипи, символи, боротьба, протистояння, вистояти, межа, внутрішня сила, пошуки у пітьмі, заплутаність, відсутність шляху уперед, розрізняти небезпеки, розуміння

Ти стоїш на краю. Час завмер. Залишився лиш холод і слабке сонце у спину. Із заходом ти ступаєш у своє несвідоме. Чи поглине воно тебе, а чи в пітьмі ти знайдеш свою силу?

"Народ Уйснеху казав [...] що ненависна осика заборонена тричі. Вперше тому, що гордовито підняла свою голову, коли інші дерева схилили свої у журбі, коли Король йшов на Голгофу. Вдруге тому, що вороги Христа вибрали її деревину для хреста, на якому розіп'ято Його. І втретє [...]. Вічно тремтяча і трепетна, рухи видають ненависну осину навіть у спокійному повітрі."

Carmina Gadelica, 1900

Зараз точаться дискусії щодо того, яким деревом є Eadha - осика чи тополя. Однак, мабуть, це один з небагатьох випадків, коли різниця не буде суттєвою, адже осика - близька родичка тополі. А разом із вербою, вони належать до однієї родини (вербових). І хоча й осика, й тополя в Древній Греції були шанованими деревами - перша - священна для Персефони, друга знаходилась у вінку Геракла, а обидвоє росли над берегами Стіксу й позначали вхід у Потойбіччя, для мене чомусь ближча осика.

У наш час попкультури, мабуть, немає людей, які б не знали, що осиковим колом вбивають вампірів. Традиційно ним проколювали серця покійників, що пішли у Потойбіччя не з власної волі, таким чином страхуючись від самої можливості появи ходячого мертвеця у власному поселенні. Зазвичай, осику для цього вибирали з тієї причини, що саме з її деревини було зроблено хрест для Ісуса Христа. Однак задовго до біблійної легенди корони з осикового дерева захоронювали у курганах з покійниками в Месопотамії (3000 р. до н.е.), що мало допомогти їм у подорожі в потойбічний світ. Загалом, як і в горобини, у осики досить "темна" культурна історія. Її також називали деревом фейрі і деревом духів. Відповідно, під забороною було використання цього магічного дерева у сільському господарстві, для риболовлі чи для будівництва. Воно належало чарівному народу, а на їх власність посягати не можна було ще й з тієї причини, що зазвичай це закінчувалось погано для самого сміливця. Однак, як це відбувається зі всім "темним", осика також добре захищала від усіляких магічних втручань і "злих" енергій. З цього, власне, й витікає те, що вона була ідеальною для захисту душ померлих, захисту домівок (її висаджували біля обійсть), боротьби із болем й паралічем (дуже традиційно - хворий повинен зачепити пасмо свого волосся за кору й промовити заклинання-формулу), але власне користування такою деревиною щастя не приносило. Проте, якщо листочок осики ви отримали в дар від самого чарівного народу чи їх королеви, покладіть його під язик чи у кубок з вином і красномовство не покине вас. А уважно дослухаючись до шуму у листі осики, ви вже точно зможете розчути шепіт духів чи передати своє послання до того, хто його зрозуміє.

Кельтські воїни, відомі своєю безстрашністю, з осики виготовляли щити. Вони були легкими й міцними, а також дарували захист від страху і небезпек. Навіть у грецькій мові слово "aspis" (англ. "осика") значило щит. А у гаельській осика-critheann мала спільний корінь із "crith" - "тремтіти". Та й хто, як не той, що знає істину страхів через свою сутність, зможе найкраще захистити від страхів? Так само осика захищала людей у ніч Самайну, ніч Дикого Полювання і повної сваволі духів. Якщо ж ви проведете ритуал очищення з допомогою осики, то зможете ввійти у новий рік буквально "із чистого листа". 

Для кожного з нас страх - це випробовування. Він є невід'ємною частиною нашого життя, і без нього не було б еволюції. Страх змушував наших предків до діяльності й винахідливості. Але ми також знаємо страх таким, що паралізує, відбирає будь-які сили для боротьби, і часто ми здаємось задовго до того, як бій програно.
Чого ви боїтесь найбільше? Чи справді варто продовжувати годувати цей страх? Які його корені? 
Якщо ваш страх контролює вас, ви не зможете діяти. Це - виклик. У липкому, запаморочливому й темному, знайти себе як стержень, як свою територію і цілісність. Чи не сильніші ви? Чи не вам під силу власним сяйвом розігнати морок? Щит - це не лише захист від удару. Це також ваше відмежування.
Ось ворог. Він сильний і він не один. Ось ви - кидаєте щит і в паніці намагаєтесь втекти. Вас наздоженуть, а легені зрадять ще швидше, ніж ноги.
Ось ворог. Він сильний і він не один. Ось ви - міцно стоїте на ногах. Вони - корені ваші, руки - гілки ваші. Всесвіт - ваша допомога. І ворогам не пройти.
Ось ворог. Він сильний і він не один. Ось ви - і темрява всередині вас - ваш союзник. 

Урок Eadha - навчитись бачити свій страх, приймати його і не боятись. Ваш страх вкаже на вашу слабкість. Ви зможете її укріпити. Eadha також про те, як прийняти власну темряву. Не лякатись її, не уникати, не зневажати. Темрява є у всіх. Про темряву й про те, як крізь тіні знайти себе - Персефона й Іштар. Через темряву шамани повертають уламки душі.

Перевернута Eadha вказує на те, що ваш страх перемагає. І хоча ви можете мати реальні причини для того, щоб боятись, але в такому стані ви нічого не вдієте. Пам'ятайте, що зовнішні чинники лише тоді мають над вами владу, коли ваш дух зломлено.

Eadha стане в нагоді тим, хто йде шляхом Знань. Лише знаючи себе і свої корені, ви знатимете, куди можуть сягати ваші гілки. Не знаючи себе, ви не розумітимете причин і наслідків власних дій.

Значення Eadha в гаданні від А. Кісєльової:
Карта дуже неоднозначна. Може вказувати на те, що енергія витікає в невідомому напрямку, що час і гроші витрачаються неналежним чином. Що варто задуматись над тим, що і для чого ви робите. Подумати про те, що є для вас найважливішим у житті. Це не час сумнівів, це час наведення підсумків, час прийняття важливих, іноді доленосних рішень. Тут немає радості, але можна знайти спокій зосередженості. Карта закликає зупинитись і подумати, все зважити. Очікуваний результат близько, і необхідно ще раз перевірити, чи так вам це необхідне, чи на це ви розраховували. Енергетика карти жорстка і дещо холодна. Вона здатна внести у розклад нотки відстороненості й печалі.

Тлазолтеотль. Оракул богинь Талії Тук

Тлазолтеотль, чиє ім'я перекладають як "Земна Богиня", "Непристойна Богиня" або "Брудна Богиня", - у ацтеків і тольтеків богиня спокуси, сексуальної насолоди, зради, богиня, яка очищує людей від їх гріхів, дарує родючість, насилає хвороби й епідемії. Її ім'я виводиться зі слів "tlazolli" - дослівно "стара, брудна зношена річ". Її рот - чорний, як сама земля. Часто її описують як таку, що пожирає плоть, що розкладається. І тоді її трактують як таку, що являє собою цикл життя-смерті, який включає в себе також момент самовіддачі, момент, коли двоє коханців розчиняються один в одному й перестають існувати, момент, що близький смерті, яка також приносить смирення й очищення. В буквальному значенні Тлазолтеотль могла врятувати людині життя, коли приречений на смерть сповідався у своїх "гріхах" перед обличчям богині. Однак така сповідь була можливою лише раз у житті.

 Тлазолтеотль зображують верхи на мітлі із трав, які також символізують очищення (такою вона є у Кодексі Фейєрварі-Майєр). Із оголеними грудьми, з початками кукурудзи в руках, народжуючи навприсядки, богиня говорить нам про свою життєдайну силу. Вона також тримає в руці змію, яку зараз трактують як символ спокуси. Однак змія - це також переродження і родючість.

 

Виділяють чотири аспекти Тлазолтеотль у вигляді чотирьох сестер: Тіакапан, Тейку, Тлако, Шокутшин, що спокушають людей, піддаючи їх злу і пороку. Можна також зустріти версію, що іпостась богині у вигляді молодої дівчини - це безтурботна спокусниця, друга іпостась - невизначеність й азартність, третя, зріла жінка - матір, що пожирає гріхи своїх дітей, четверта - традиційна стара, жахлива у своїй темряві.

Окрім всього, Тлазолтеотль також вважають однією із 9ти постатей, що створили світ, й однією із 13ти Супутників дня. Можливо, тому Тлазолтеотль інколи називають Матір'ю Богів.

Тлазолтеотль і Тосі (інше ім'я богині) був присвячений місяць Очпанізтлі, 11ий місяць ацтекського календаря, коли (сучасний термін: 2-21 вересня) відбувався однойменний фестиваль. Очпанізтлі, відомий ритуалами очищення, танцями, військовими змаганнями, а також людськими жертвопринесеннями, поєднував у собі насильство і прославляння жіночності й родючості.  Традиційним напоєм був напій із кукурудзи, адже фестиваль був приурочений до початку збору врожаю. Згідно Бурбонського кодексу, саме родючість й урожай були основними темами цього свята.

В читанні в оракулі Талії Тук карта вказує на спокусу й оману, яким не варто піддаватись.
Послання богині: "Давай, ти знаєш, що ти хочеш".

Інші аспекти: Тлаелькуані - "Та, що їсть Бруд"; Тетещіннан - "Мати Богів", покровительниця акушерок і знахарок, Toci - "Наша Бабуся", що представляє цілющі аспекти природи.

Моє серце - квітка, віночок відкривається;
Ох! Це Леді півночі, й вона прибула,
Наша Мати, богиня Тлазолтеотль.
(Гімн Тлаозолтеотль)

Джерело: http://www.thaliatook.com/AMGG/tlazolteotl.php
https://en.wikipedia.org/wiki/Tlazolteotl
https://www.britannica.com/topic/Tlazolteotl

Чальчиотлікуе. Оракул богинь Талії Тук

Ацтекська богиня проточної води, джерел, струмків, рік та озер, що приносять родючість землі, Чальчиотлікуе, часто зображувалась посеред латаття та іншої річкової рослинності у платтях синього та зеленого кольорів, а в її волоссі часто можна помітити пір'їни кетцалей. Її ім'я означає "Та, що в голубому одязі", "Та, що в одязі із нефриту". Згідно повір'їв, Чальчиотлікує є старшою сестрою або дружиною бога дощу Тлалока. І хоча Тлалок вважався доброзичливим богом, заради його прихильності вбивали багато дітей. Якщо дорогою до жертовника діти плакали, це свідчило про швидкий прихід дощу.

У ацтекській міфології існувало п'ять Сонць, або Творінь, чотири з яких відповідали чотирьом елементам, земля, повітря, вогонь і вода. Чальчиотлікуе призвела до руйнування Четвертого Сонця, протягом 52 років посилаючи на землю зливи, щоб затопити її (як і майянська Іш-Чель). Однак Чальчиотлікуе також врятувала людей, перетворивши їх в рибу, щоб вода не потопила їх. А для її улюбленців був створений міст поміж землею і небом.

Чальчиотлікуе вважалась покровителькою дітей і новонароджених. Можливо, саме тому вважалось, що вона може впливати на свого чоловіка. Також богиня захищала рибалок і мореплавців.

Чальчиотлікує вважалась однією з 9 компаньйонів Ночі (разом із Тлалокем та Тласолтеотль) та однією із 13 компаньйонів Дня (Тлалок і Тласолтеотль є й серед них). Вона ж покровительствує 5-му дню календаря.

Карта Чальчиотлікуе в читанні вказує на нову творчість і переповненість ідеями, при цьому натхнення може приходити у занадто великій кількості і занадто швидко, або навіть у вигляді манії. Зробіть усе, що в ваших силах, щоб втримати голову над водою.
Послання Чальчиотлікуе: "Я приношу Повінь."

Казка Помони. Талія Тук

The Pomona tapestry by William Morris and Edward Burne-Jones, 1885.

Я знаю шляхи яблука і мигдалю, груші і граната, вишні і шовковиці. Я знаю таємниці щеплення дерев й ідеальний момент стиглості персика. Я знімала жуків і встановлювала пастки для гусіні, відганяла оленів і перехитрила білок. Я знаю, як стимулювати вкорінення, поміщаючи зерно пшениці в надрізане стебло, і як підрізати троянди. Я поливаю мої фруктові дерева глибоко і забезпечую їм добре харчування, і вони винагороджують мене відмінним здоров'ям і рясним урожаєм, так що мій сад - це справжній Рай.

Так чи інакше, а я була неодружена. Та навколо мене було повно женихів, багатих і стійких. Неначе у мене є час на це! Усі дикі люди цього світу приходили до моїх дверей, дроворуби і мисливці, пастухи і сатири, навіть Силенос, цей підлий старий козел запропонував мені руку, хоча я відмовила йому з добротою.

Ви могли б подумати, що вони вважали мене неприступною. Та тепер думається мені, що усі мої відмови повинні кидали мені непереборний виклик, і в той же час, усе, про що я думала, це роздратування і розчарування - чи не могли б вони залишити мене у спокої для моєї роботи?

Вони так сподівались.

Одного разу за мій паркан заглянув хлопець із ферми, спостерігаючи за моєю працею. Врешті він зібрався із силами і запитав, чи може він одружитись зі мною. Що за безглузда пропозиція. Я відмовила йому м'яко. Мені було жаль його. він був такий молодий!

Потім подивитись на мене прийшов орач, із своїми старими очима кольору землі, обіцяючи бути мені вірним чоловіком. Він також, я відмовила йому.

Потім садівник з'явився у тому ж місці, спостерігаючи, як я готую місце для нових яблуневих саджанці. Як я могла здатись йому привабливою у той момент - із рожевим й спітнілим обличчям, зв'язаним волоссям, брудними нігтями й одягом, заляпаним гноєм. Чи була я схожа на наречену? Але він, як й усі інші, попросив моєї руки. І недовірливо я відповіла "Ні".

 - Леді, - скfзав він тоді, - уже тричі я просив Вашої руки. Що потрібно, щоб завоювати Вашу прихильність?

Невже! Добре. Я подивилась на нього з побоюванням і промовила:
 - Покажи мені, хто ти.

Світло змінилось, і я побачила його чітко - молодий чоловік, весь у зеленому, його тіло було м'язисте і податливе до важкої роботи, його кучеряве волосся темне, як ґрунт навесні, його руки затверділі і щедрі, він посміхався до мене із ніжною відкритістю. Звичайно, він був красивий, я навіть могла б сказати, що обізнаний, але все ж...

А потім він запитав про яблука, що я збиралась посадити. І я обернулась. Як він знав, що я саджатиму тут яблука? Він показав мені спосіб, щоб зробити вишні солодшими. Я показала, як подвоїти їх урожай. Ми домовились про прищеплення, сперечались про обрізку і обговорювали підщеп для груші. Потім він розповів мені про свою любов до запаху теплої вологої землі і відчуття ґрунту в його руках, незмінно дивне, кожного разу, коли він сіяв насіння, та захоплення, що його він відчував до цвітіння і родючості життя.

Чому ж він не сказав про це одразу?

Переклад сторінки: http://www.thaliatook.com/AMGG/pomonatale.php

Помона. Оракул богинь Т. Тук

Помона - давньоримська богиня фруктових дерев і садів. Вона доглядає за деревами і захищає їх. Саме її ім'я походить від слова "pomum", що означає "фрукт". Помона вважалась експертом у сфері підрізання і щеплення дерев. За нею пішли також Пріап і Силенос, які спершу належали до свити Діоніса. Однак Вертумнус, бог садів, завоював богиню, ставши її чоловіком. Разом їх зараховували до духів-охоронців. До таких для римлян належали охоронці людей і домашніх тварин, домівки, полів і садів. Недалеко від місат Остія, давнього порту у Римі, для Помони був створений священний гай.

У читанні карта Помони вказує на період плідності або на обіцянку принести дари, за належного "догляду", тобто при правильних діях. Ваш сад (метафоричний чи буквальний) процвітатиме.
Послання Помони: "Твоє життя - сад. Дбай про нього відповідно до сезону".

Переклад із сторінки: http://www.thaliatook.com/AMGG/pomona.php

Кайлех. Оракул богинь Т. Тук

Ім'я Кайлех походить від давньоірландського caillech, "завуальований", що може свідчити і про вуаль хурделиць, і про приналежність до потойбічного світу. У сучасній гаельській її ім'я дослівно значить "стара жінка" або "карга", "відьма". Кайлех - мабуть, найвідоміша іпостась Богині-Старої, яку знають на Британських островах під різними іменами. The Caillagh ny Groamagh, Похмура Стара, на о. Мен є духом зими і вітру, за чиєю поведінкою 1 лютого віщують погоду на рік. Якщо день буде погожий, вона вийде під сонячне світло і це принесе нещасливу долю у році. The Cailleach Uragaig із о. Колонсей, що у Шотландії, також є духом зими, який у своєму полоні тримає молоду жінку, щоб та не змогла побачитись із своїм коханим. Тема викрадення молодої красивої дівчини старою каргою також звучить у легенді про те, що дівчина є ніким іншим як самою весною. Як тільки їй вдасться вибратись із полону, природа оживе.

Існує ще одна версія. The Cailleach Bheur (Делікатна Стара Леді) Шотландії має синє обличчя. Вона повеліває зимою, але з часом... молодшає, в результаті чого наступає весна. The Cailleach Bheirre Ірландії втілює суверенітет над землею і є праматір'ю багатьох народів. Існує також легенда, відповідник якої знаходимо в Артуріанському циклі, коли стара з'являється молодому лицареві з надією на його кохання. Якщо він все ж поцілує жінку, та перетвориться у молоду красуню. У пізніших легендах, вже християнізованих, Кайлех називають старою відьмою, що, швидше за все, пов'язано із значенням її імені.

В читанні карта Кайлех вказує на час зими. Зануртесь у темряву, щоб віднайти старі і древні кості. Що вони ув'язнюють? Що нового вони можуть запропонувати? Кайлех ув'язнила молоду красуню чи сама стане нею, коли настане час?
Послання Кайлех: "Я знаходжусь у кожному гарячому серці".

Оригінал: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:http://www.thaliatook.com/AMGG/cailleach.php&gws_rd=cr&ei=sHEoV4WEKouRsAGRxaDADA
Переклад мій. Драгомира

***
Не багато із давніх богів залишились до сьогодні у віруваннях та традиціях. Однак такою є Кайлех, хоча її образ і стерся до фольклорного. Сьогодні її уявляють як втілення зими, повелительницю бур і вітрів, саме втілення холоду. Її описують старою і грізною. З волоссям білим, як засніжені вершини. Її нерозривно пов'язують із землею - у горі Кайлех утримує молоду весну, у камінь же й перетворюється, коли її владі приходить кінець. Камінь називають "завжди вологим", бо у ньому міститься живильна сила. Однак із першими холодами Кайлех повертається. Вона ще опирається на палицю, та, набираючись сил, кидає її під кущ гостролисту, і природу знову сковують морози.

Попри те, що зараз Кайлех часто сприймається в негативному аспекті, так не було у давні часи. Кельти вважали темряву матір'ю всього. Їх рік починався у Самайн, день - ввечері попереднього дня, смерть не лякала їх, адже за смертю їх чекало нове життя. Так і Кайлех дає природі можливість перепочити. Вона сварлива, але ховає рослини під землю, тим самим не даючи їм замерзнути, а тварин випасає у засніжених лісах. Її свитою називають оленів, диких свиней і кабанів, диких кіз, вовків, а навіть безпритульних чорних кішок. За іншими повір'ями Кайлех оберігає джерела і струмки.

Та й людям Кайлех часто допомагає. Існує легенда, за якою стара вказала на здобич двом молодим мисливцям. Ті не послухали поради. Довго бродили засніженим лісом, а коли вирішили скористатись вказівкою Кайлех, помітили сліди оленя у снігу. Повернувшись додому і розповівши про цю зустріч батькові, чоловіки почули, що тепер їх здобич стане здобиччю лісових духів. У легенді про беарську каргу Кайлех рятує із хвиль молодого королевича.

Зараз важко сказати, якими були символи Кайлех, але вона точно пов'язана із горами, каменями й землею. За однією шотландською легендою, саме вона створила гори цієї країни. З нею ж асоціюються спіралі. А у деяких оповідках Кайлех перетворюється у чорну кішку.
На о. Мен стару згадують 1 травня, влаштовуючи показову боротьбу між літом і зимою. В Ірландії за схожих обставин про богиню згадують 1 лютого.

Скульд. Оракул богинь Т. Тук

Скульд - одна із Норн скандинавської міфології, які сидять біля коренів світового дерева Іггдрасіль й прядуть нитки долі. Іггдрасіль поєднує усі дев'ять світів й становить їх центр. Три корені дерева сягають трьох із них: Ніфльхель, царство льодяних велетнів, де б'є одне із трьох священних джерел - Хвергельмір, матір усіх вод; Йотунхейм, землі велетнів-йотунів із джерелом Мімір, колодязем мудрості; Асгард, домівка осяйних богів, де б'є джерело Урд, джерело Норн, назване на честь найстаршої із сестер, чиїми водами Норни змочують корені дерева.

Норни походять і Йтунхейму. Найстарша із них, Урд - "Фатум" або "Те, що було", середуща - Верданді - "Теперішнє" або "Те, що приходить", й наймолодша - Скульд - "Майбуття" або "Та, що приходить". Долі людей та богів зв'язані нитками сестер. Імовірно, що первісно в міфології існувала лише Урд, чиє ім'я морфологічно значить "Доля", а інші сестри були добавлені під впливом грецької міфології за аналогією до Мойр.

Кажуть, що дві старші Норни прядуть щасливі долі, тоді як Скульд любить влаштовувати неприємні несподіванки, часто з трагічним результатом. Скульд як наймолодша з Норн визначає довжину нитки Долі, а за іншими версіями - розплутує прядиво своїх сестер. Часто її уявляють як одну із Влькірій, що разом із Гуннр і Рота визначає, кому судилось загинути у бою.

Норни дбають про Іггдрасіль. І хоча чотири олені, Дайн, Двалін, Дуннір й Дуратрор, з'їдають бруньки дерева, завдяки догляду Норн воно залишається вічнозеленим й продовжує зростати.

В читанні карта Скульд вказує на невизначеність й невідоме майбутнє. Деякі речі просто повинні статись і Ти мусиш просто чекати, не відаючи, що станеться.
Послання Скульд: "Інформація недоступна зараз".

Джерело: http://www.thaliatook.com/AMGG/skuld.php
Переклад мій, Драгомира

Гвенвівар. Оракул богинь Т.Тук

Гвенвівар - уельська версія імені Гвіневри, дружини короля Артура. Її ім'я означало "білий дух". У легенді про Кілуха і Олвен Гвенвівар називають сестрою останньої. У середньовічній повісті "Vita Merlini" ("Життя Мерліна") маг одружений із Гвіневрою, жінкою, створеною із квітів.

Гвенвівар втілює землю, союз із котрою дає королям право владарювати. Два коханці Гвенвівар, король Артут і сер Ланселот, метафорично втілюють два аспекти божественного правителя - старого і безсилого короля та молодого й енергійного таніста (спадкоємця). Як суверенну постать Гвіневру постійно захоплюють то один, то інший, в залежності від актуального бажання здобути трон. Під час однієї з поїздок Артура злий Мордред захоплює владу і робить це не як син короля, а як чоловік Гвіневри, попередньо силою змушуючи королеву до шлюбу.

У колоді Т. Тук Гвенвівар зображена як майська королева або як богиня в її аспекті коханки чи судженої, яка тримає в руках квітучу гілочку глоду. Дехто трактує її як потрійну богиню - як усі дружини короля Артура чи доньки богів смерті й світла.

В читанні карта вказує на ті радісні дні, що схожі своєю атмосферою до щасливих травневих  днів, що приносять нове зростання і цвітіння. Інтриги й закохані чоловіки в'ються навколо Тебе, й спокуса відчувається в повітрі.
Послання Гвенвівар: "Ми займемось коханням? Ми будемо кохатись під деревом глоду, і мій крик струшуватиме білі пелюстки."

Джерело: http://www.thaliatook.com/AMGG/gwenhwyfar.php
Переклад мій, Драгомира

Ur. Верес

Середина літа

Звук: U

Слово Mac ind Oic: "вирощування рослин"
Слово Morann mac Main: "жахливе плем'я в холодній оселі"

Слово Ку Хуліна: "завершення буття без життя, могили"

Елемент: Земля/Вода

Планета-правитель: Марс/Венера

Стать: змінна

Птах: Uiseoc / жайворонок

Тварина: Urcuil / цвіркун
Колір: Usgdha / смолистий
Знаряддя: Usca / вересовий віничок

Мистецтво: Umaideacht / лиття латуні

Кристал/камінь: аметист, гранат

Число Брікріу: 18

Божества: Бранвен, Уроіка, Кібела, Ісіда, Шила-на-Гіг

Руни: -

Пряме значення: духовна сила; сили природи; завершення, прихід нового життя; відкрито двері до іншого світу; пристрасть, влада і магія; творіння

Перевернуте значення: слабкість, розсіяна енергія; втрата контакту з природою і Духом; надавати перевагу мріями, аніж реальності; необхідність відновлення сил і перепідключення

Ключові слова: неприборкана пристрасть (і її наслідки), захист, удача, зцілення, духовне зростання, зв'язок із світом духів. Коханці і завершення
Асоціації: літо, сонце, відпочинок, свобода, радість, сонце у зеніті, магія, фейрі, комфорт, приховані таємниці і небезпеки

Все, що було досі, відійшло у минуле і його покрила густа темрява. Все, що прийде, ще не народилось і залежить від тебе самого. Є лише цей момент. Вдих. Видих.  І гаряче сонце на твоєму обличчі. Запах розігрітих трав. Ти знаєш, що "Завтра" може бути іншим, тож насолоджуйся моментом.

Мабуть, жоден інший образ, якщо говорити про рослинний світ, так не асоціюється із Ірландією й кельтикою, як верес. Тендітний й запашний, та такий витривалий й енергетично "сильний". Мабуть, не дарма на Колесі Року йому відповідає найвища точка - Літнє сонцестояння. Адже це час повного розквіту природи й найбільшої сили Сонця. Однак, як би ми не чекали цього дня, за ним однаково ночі починають довшати, а дні коротшати. Зимовий Король Гостролист переміг сонячного Короля Дуба. І чи не тому Зимове сонцестояння вітається чи не з більшим ентузіазмом, коли сонце ще, навпаки, слабке? Все має свій час і все відходить.

Та чому саме верес був у такій пошані у кельтів, що зараз став асоціюватись із ними й їх батьківщиною? Причин на це є багато і, як завжди є з асоціаціями, не лише верес нагадує нам про благословенний край Ейре. Та, мабуть, всі знають чи хоча б краєчком вуха чули вірш "Вересовий трунок" Р.Л. Стівенсона, в якому останній з піктів, старий дідуган, жертвує своїм сином й собою, аби тільки не зрадити таємницю вересового меду. Не знаю, чи справа тут у лікувальних властивостях, чи у міцності, але виглядає на те, що мед цей став символом свободи й характеру свого народу, його "серцем", яке вже точно не можна віддавати ворогам. І, зрештою, не міг чагарник безпідставно опинитись серед "дерев" Огаму. Його шанували й цінували. І чи не нагадують сучасні рудоволосі ірландці й шотландці саму вогненну рослину? Чи не були кельти й пікти такими ж міцними, як п'янка квітка, що росте навіть на найвищих пагорбах, піддана силі вітрів і хвиль?

Чарівний верес є частим героєм у міфології, легендах й оповідках. В фіанні є розповідь про те, як обіцяна Фіннові Маккулу донька короля Кормака закохалась у племінника Фінна, Діармайда, і втекла разом з ним. Зрозуміло, що за втікачами одразу ж було зібрано погоню. Однак довгий час ніхто не міг знайти їх. Лише згодом стало відомо, що Діармайд спав на піску (що є покликанням на берег моря) і вересі (відповідно - "гори"), схованими у своїй торбині. Так, що навіть друїди не могли визначити його точне місце перебування.

Існують також і менш легендарні оповідки, в яких (знову ж таки) чи то молода пара втікає від відьом і перетворюється у вересові вінички, що метуть площу міста і таким чином рятуються (відьми їх не помітили); чи то лис обманює качок, запхавши морду в кущик вересу і непомітно підібравшись до них; а чи над вересовими пустошами на чорних кішках у ніч Самайну їздять відьми, танцюють духи померлих чи й самі фейрі, і закликають до свого танцю наївних подорожніх. Обман, підступність і магія - часті мотиви для рослин Огаму. Та от, за допомогою того ж вересу, славетний Коналл вбиває одноокого велетня - героїзм, сила і спритність. І, мабуть, десь поруч теж мав би бути обман. Бо як інакше це вдалось Коналлові? Тут вже треба звертатись до самої історії :)

Здається, що для такої направду сонячної і славної рослини обман мав би бути чимось чужим. Але добре пригадайте собі вересові зарослі, їх м'яку, пахучу і манливу подушку, і пригадайте, наскільки охоче Ви ступили б босими ногами у ці зарослі. Зарослі, які лише зверху м'які, а під квітковою ковдрою - тверді, колючі й слугують ідеальною домівкою для змій. Це знову ситуація, коли краса манить, але може бути небезпечною. Такими ж бувають пристрасть і кохання.

Верес також знайшов своє застосування у магії і різноманітних обрядах. Загалом його вважали таким, що приносить щастя й удачу, і ще досі подекуди у шотландських селах можна зустріти наречених, у букеті яких обов'язково та й знайдеться гілочка вересу. Віничок же із нього допоможе очистити простір від магічних втручань, а пахощі із спаленого вересу не лише закличуть фейрі чи дощ (якщо буде спалений разом із папороттю), а й відкриють Вам дорогу до Світу Ши. Це не буде дивним, якщо згадати про рої бджіл над вересовими заростями, а бджоли у давнину були посланцями іншого світу й богів. Через цю ж асоціацію верес в Огамі, Ur, нагадуватиме про необхідність відновлення зв'язку із Землею, а водночас - із самим собою, про необхідність прислухатись до себе внутрішнього і вчитись мудрості у Землі.

Якщо ж існують проблеми із здоров'ям, Ur також вкаже Вам шлях до одужання через зцілення усіх аспектів Вашого єства - духу, душі й тіла. Сам Ur принесе Вам комфорт і спокій, та пам'ятайте, що насолоджуючись моментом, не варто занурюватись надто глибоко і хотіти більшого - можна поранитись об приховану небезпеку. Пам'ятайте також, що це короткотривалий момент відпочинку, та він повернеться у свій час і ніколи не буде втраченим назавжди.

Окрім того, сама рослина також допоможе зцілитись. Відвар вересу, влитий у ванну, тонізує м'язи і заспокоює ревматичні болі. Чай із нього володіє антисептичними і сечогінними властивостями, допомагає боротись із серцевими й нервовими проблемами, позбавляє мігреней і болю під час менструацій. Та все ж не раджу займатись самолікуванням, не знаючи причин Вашого стану й точних дозувань будь-яких рослинних препаратів. 

На завершення додам ще декілька традиційних трактувань Ur від дослідників.

Так, Дж. Метьюз у книзі "Кельтський шаман" пов'язує Ur із страхом. 

Е.Р. Лорі вважає, що Ur представляє смерть, долю і завершення циклу, а верес як рослина є для неї символом бідності.

Натомість К. Метьюз пише, що Ur відсилає нас до Землі, циклів росту і зцілення. В інтерпретації може читатись також як "важка праця", "зростання" і вказівку на те, щоб слідувати своїм життєвим шляхом. 

Роберт Елісон також пише про аспект зцілення в Ur і пов'язує літеру з батьківщиною і фейрі, їх магією.

Значення Ur в гаданні від А. Кісєльової:

Карта багато у чому нагадує On. Тут також можливі зцілення і божественна допомога. На відміну від попередньої карти, тут не може бути надлишкового використання енергії. Період щастя, заслуженої радості, час, коли все збувається, коли можна насолодитись довгоочікуваним результатом. Цей період досить короткочасний, і тому бажано насолодитись ним у повній мірі. Дохід, легкість без легковажності. Енергетика карти дуже тепла і світла, вона, ніби сонце, освітлює розклад і може його пом'якшити.

Урок вересу:

Верес є символом палкого кохання, жертовності і самоконтролю. В першу чергу верес представляє ентузіазм і чуттєве задоволення, та вигоди, що їх можна отримати від спонтанного самовираження. Однак у цій жазі до життя криється більш глибокий урок наслідків, що можуть виникнути від неприборканої пристрасті. Кельти вважали, що ви завжди відповідальні за свої дії, тому завжди варто бути впевненим у власному самоконтролі, перш ніж піддаватись власній пристрасті, а чи хмільному вересовому трунку. Неконтрольована енергія Ur недовговічна і непродуктивна, та спалюваний щороку верес навесні виростає знову. Урок верес в тому, щоб зберігати баланс між самовираженням і самоконтролем, щоб Ваші дії були приємними і ефективними для Вас самих.
http://www.thegoddesstree.com/MotherNature/Heather.htm

© Оксана Стадник aka Драгомира

Джерела:

http://livinglibraryblog.com/?p=529

http://elensentier.co.uk/2010/06/21/ogham-ura-heather/

http://paranormalauthors.blogspot.com/2009/01/divination-celtic-ogham-ura.html

http://paganwiccan.about.com/od/thecelticogham/ig/Ogham-Symbol-Gallery-/U---Uhr.htm

http://www.thegoddesstree.com/MotherNature/Heather.htm

http://thriveonnews.com/2013/10/12/ogham-heather/

https://books.google.com.ua/books?id=ItzbLZgVW2IC&pg=PA102&lpg=PA102&dq=heather+ogham&source=bl&ots=I1vVrh4Y7D&sig=fA_euvKfTNzCLxeItD01gDRfMnE&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwin7_PNsr3LAhVkGZoKHZ0IDdA4FBDoAQgZMAA#v=onepage&q=heather%20ogham&f=false

А. Киселева. Лестница Огама