Софія. Оракул богинь Талії Тук

Софія ("мудрість") - гностична грецька богиня-матір. Вона - богиня неба і мати зірок і Hebdomas - Сім сил, що створили світ. Іноді їх називають ангелами, але з неоднозначним характером, відколи у гностичній вірі наш світ вважається слабшим виявленням божественного світу, сповненим боротьби між світлими і злими силами. Семеро знаходять своє вираження у сімох планетах, згідно вавилонських вірувань.

"Гнозис" означає "глибоке знання" або "духовне розуміння" і, як правило, розумілось гностиками як одкровення. Гностики були ранньою містичною сектою, що існувала ще до появи християнства, однак пізніше підпала під його сильний вплив. На початку відліку нової ери гностики були серйозною конкуренцією для молодої щойно створеної віри. Молода церква у свою чергу відкинула писання гностиків, до яких належали, серед інших, писання від Фоми, Пилипа і Марії Магдалини.

Софія вважається одним із Ангелів Проявленої Думки, які створили усе існуюче. Вона є матір'ю Софії-Ахамот (Та, що представляє астральне світло), Ентумесіса ("Повага"), Елохіма ("Боги"), Фронесії ("Мета" або "Практична мудрість") та Динамісу ("Сила"). Вона створила Ангелів і Вищих Ангелів. Названу Духом Бога, її іноді також називають його матір'ю, а деякі - нареченою Христа.

Вона представлена тут як всевидяча Мудрість.

Собор Софії в Константинополі (тепер - Стамбул), збудований імператором Костянтином, - побудований у її честь і є однією з найкрасивіших будівель світу.

Софія в читанні вказує на мудрість і творчість, інтелект і божественне натхнення. Ця мудрість дозволяє прийняти обидві сторони сприйняття із співпереживанням та прийняти правильне рішення. Це божественне знання допоможе також прийняти парадокси, розуміння, що кожна із точок зору є правдивою.
Послання Софії: "Я - слава внутрішнього світла!".