Спочатку культ Гекати зародився у фракійців і вже від них перейшов до греків. Греки вірили, що темної безмісячної ночі Геката ходить стежками у супроводі гончих та сов. Вона посилає жахіття і важкі сни на землю, навчає відьом.
Однак були в неї і більш "мирні" справи. Геката покровительствує мисливству, розведенню коней та овець, суспільним справам людей (наприклад, в суді чи на війні), охороняє дітей і молодь. Геката допомагає при родах та вихованню дітей; дає подорожуючим легку дорогу; допомагає покинутим закоханим. Саме такими, можливо, були першочергові функції богині, які потім перейшли до Аполона, Артеміди й Гермеса. І вже після цього Гекату почали сприймати як темну богиню.
Таким чином, Геката поєднує у собі риси доолімпійського (Геката - донька титанів) й олімпійського божетсва, поєднує живий та потойбічний світи. Вона - темрява, але й місяна богиня, її називають нічною аналогією Артеміди, адже вона теж мисливиця, тільки полювання її дещо інше - з привидами й собаками "того" світу. Їй присвячують три останніх дні місячного місяця, що вважають несприятливими.
Випадіння в оракулі Талія Тук вважає вказівником на період самотності та страх перед нею. В цей час варто "розплющити очі" і подивитись на речі по-новому. Її послання: "Мені відомі всі дороги".
Немає коментарів:
Дописати коментар