До Самайну залишилось

неділю, 26 лютого 2017 р.

Три кола прояву в неодруїдизмі

ТРИ КОЛА ПРОЯВУ 


Вперше цю концепцію вжив Джеймс Томсон (1700-1748), і не всі друїди її використовують чи вважають за правильне саме таке зображення шляху розвитку душі. Ці три кола -  названі К'югант - коло пустоти, Абред - коло втілення, Гвінфід - коло блаженства  – це мапа бачення друїдами походження і призначення людської душі, початок якої - у котлі Переродження, Аннуні.

Абред (AH-bred), внутрішнє коло – це початок паломництва душі, реальність рослинного і тваринного життя у світі природи. Кожна душа приходить із котла Аннуну (ah-NOON), царства мінералів, що також є резервуаром несформованої душі. Новостворені душі втілюються в найпростіших одноклітинних формах життя. Засвоюючи уроки своїх життів, вони підносять до складніших станів. Друїди не романтизують Абред. Друїди знають, що більшість рослин і тварин проживають короткі важкі життя, які закінчують болісною смертю. Рослини борються одні з одними за світло і грунт, тварини також полюють один на одних. Нічого з цього не є випадковим чи непотрібним. Бардівська тріада вчить, що кожна душа повинна бачити все, знати все, і все стерпіти, перш ніж перейти за межі кола Абред.
Людське життя позначає верхню межу Абреду. Людська душа може виходити за межі цього кола, до кола Гвінфід, залишатись людиною, або ж знову спускатись до котла Переродження, Аннуну. Якщо ви вважаєте марним життя комахи, вівці чи кішки, то рано чи пізно спуститесь до цього рівня, щоб наново засвоїти його уроки. Така тварина носить назву вашого cydfu (FUD-Vill). Друїди вважають, що всі живі форми рано чи пізно досягають рівня людини. 

Гвінфід (GWIN-vuth) – це виконання подорожі душі. Дарунки знання, сили і миру можуть бути отриманими протягом довгої подорожі Абредом, в міру того, як душі подорожують, опираючись на здобуті уроки. Кожна душа вчиться виражати свій власний Авен, спогади і сприйняття всесвіту – трьох речей, що відрізняють її від інших істот.
Людську душу, яка щойно перетнула межу між світами Абред і Гвінфідд, можна порівняти із одноклітинним організмом на початку шляху в Абреді. Рано чи пізно, душа зможе досягнути межі між Гвінфіддом і К'югантом. 

Ceugant (KYE-gant) – третє і останнє коло прояву, який назавжди залишається вище Гвінфіду. Цей рівень можна сприймати як безконечність. Подібно до того, як мандрівник бачить горизонт, але ніколи не досягне його, так і душі в цьому колі вічно накопичуватимуть знання, силу і мир і завжди будуть у цьому колі. Це безмежний потенціал для розвитку. Згідно друїдичного знання, у цьому колі перебувають божественні сили космосу. 

Насправді усі три кола постійно присутні у нашому житті. Абред – це минуле, фіксоване в часі, яке ми не можемо змінити. Гвінфідд – це теперішнє, відкрите для вибору і можливостей. К’югант – майбутнє, горизонт, що знаходиться перед нами. Одним з уроків, є те, що нерозумно застрявати у минулому, і непродуктивно завжди прагнути майбутнього, яке завжди попереду. Реальність свободи і потенціалу людини завжди з нами. Ці точки можна простежити більш детально. Вибір, зроблений у минулому, має владу над нашим сьогоденням, і цей вплив традиційно називають долею. Доля змушує нас відпрацьовувати колишні паттерни. Якщо ви постійно відтворюєте їх, то доля дійсно має вплив на ваше життя. Доля – це присутність у людському житті тих самих моделей, які формують життя рослин і тварин.
Доля не домінує у нашому житті. Майбутнє також має на нас вплив. Такий вплив називають призначенням – це події, до яких ми прямуємо, щоб якнайкраще розкрити свій потенціал. Опинившись між долею і призначенням, людина має можливість вибирати. Це її власна воля. Коли доля, призначення і воля людини рухаються у різних напрямках, людина мало досягає у житті. Але коли всі три спрямовані в одному напрямку, вона досягає багато. 

Druidry Handbook by John Michael Greer
Переклад мій (с) Драгомира

Немає коментарів:

Дописати коментар