Patricia Monaghan у книзі Goddess & Heroines пише, що Вілою слов'яни називали лісову силу, яка зображувалась у вигляді молодої крилатої жінки із довгим золотим волоссям, що спадає їй до ніг, та в осяйному одязі. Вона мешкає в глибині лісу, захищає рослин і тварин, дбає про лісові потоки і достатню кількість опадів.
Відомо, що чоловіки завжди боялись зустрічі із красивою жінкою посеред лісу (мавки?), які, до того ж, володіли мовою тварин. Окрім цього, ходили легенди, що якщо хтось заподіє шкоди навіть найменшій тварині в лісі, Віла вб'є злочинця або заманить до магічного кола й затанцює його до смерті. Однак, вона може й не показатись нещасному мисливцю, а просто змусить землю поглинути його чи смерть прийде від серцевого нападу.
Віла може обернутись змією, лебедем, соколом чи конем. Вона може прийняти образ вихору чи туману. Вілі відомі таємниці травництва. Якщо хтось хотів отримати ці знання, необхідно було відправитись до лісу на світанку недільного дня, коли на небі світила повня, березовою гілкою чи мітлою намалювати коло і покласти в нього кілька волосин з конячої гриви, копито і трохи гною. Тоді встати правою ногою на копито (як на мене, сумнівно, що духу/богині сподобається використання частини її улюбленої тварини) і прикликати Вілу. Якщо дух прийде і його зустрінуть як рідну сестру, Віла виконає будь-яке прохання.
Джерело: http://www.hranajanto.com/
Відомо, що чоловіки завжди боялись зустрічі із красивою жінкою посеред лісу (мавки?), які, до того ж, володіли мовою тварин. Окрім цього, ходили легенди, що якщо хтось заподіє шкоди навіть найменшій тварині в лісі, Віла вб'є злочинця або заманить до магічного кола й затанцює його до смерті. Однак, вона може й не показатись нещасному мисливцю, а просто змусить землю поглинути його чи смерть прийде від серцевого нападу.
Віла може обернутись змією, лебедем, соколом чи конем. Вона може прийняти образ вихору чи туману. Вілі відомі таємниці травництва. Якщо хтось хотів отримати ці знання, необхідно було відправитись до лісу на світанку недільного дня, коли на небі світила повня, березовою гілкою чи мітлою намалювати коло і покласти в нього кілька волосин з конячої гриви, копито і трохи гною. Тоді встати правою ногою на копито (як на мене, сумнівно, що духу/богині сподобається використання частини її улюбленої тварини) і прикликати Вілу. Якщо дух прийде і його зустрінуть як рідну сестру, Віла виконає будь-яке прохання.
Джерело: http://www.hranajanto.com/
Найперше пригадується поема Лесі Українки "Віла-посестра". Головна її героїня - дівчина-чарівниця, що побраталась із простим юнаком. У Віли є крилатий кінь, вона вміє зцілювати рани, обертатись бурею, насилає сон на турецьких вартових, осліплює їх блискавкою. Віла постає уособленням могутніх сил природи, яких людська зброя не може знищити.
Немає коментарів:
Дописати коментар