Зима закінчилась і хочеться взятись до роботи, адже і над чим працювати теж є. Ще в лютому була публікація про останню з фед другої сім'ї, тож варто підвести підсумок.
Алла Кісєльова так описує цю сім'ю: "...в цій групі діють сили протидії. Не варто забувати, що той, хто обмежує, витрачає стільки ж зусиль, а іноді й більше, ніж той, кого обмежують. Енергії цієї групи іноді владні, іноді авторитарні, частіше за все вони захищають, але можуть і зваблювати." І перше моє спостереження співпадає з цією думкою, адже робота тривала дуже довго. Тут не можна, звичайно ж, зовсім відкидати деяку мою лінь чи збільшений обсяг робіт за основною діяльністю, але факт залишається фактом: навіть якщо порівняти процес написання статті про кожну із фед цієї сім'ї з попередніми, виходить так, що на одну статтю, збір інформації, опрацювання, обдумування, відчування, тратилось інколи до тижня часу, чого просто не бувало у першій сім'ї. Там вся робота із статею тривала день-два.
Друге, що впало в очі - деякий зв'язок між значеннями почергових літер у кожній із сімей. Порівняймо.
Перші - Береза і Глід, вони відкривають п'ятірку і повинні давати їй поштовх. Береза рвучко спрямовується вперед, вона - першопрохідець, її не цікавить. які там, попереду, умови і що її там чекає. Її головна спонука - рухатись уперед, давати рух, де раніше була пустка (згадаймо, що береза - дерево-піонер). Глід, як, безсумнівно, чарівне дерево, манить до себе, у прохолоду власної тіні, до його заворожуючих гілок, до захованих у темноті зелені стиглих плодів. Але тут же є і протидія - колючки не підпускають до дерева близько. Глід змушує нас задуматись - а чи тією дорогою я йду? Чи це справді те, чого я хочу? Саме такі запитання часто стають причиною зупинки в діяльності і діють, як своєрідні колючки на шляху до цілі. Залишається один шлях: вірити і не піддаватись сумнівам, іти вперед попри внутрішню протидію.
Горобина і Дуб. Про першу А. Кісєльова писала, що після першого руху вперед, настає момент осмислення своїх дій, думки про те, що може нас очікувати далі, настає момент планування, невидимий ззовні і дуже активний внутрішньо. Тобто рух уперед триває, лише на іншому плані. Горобина закликає прислухатись до власного внутрішнього голосу, який стає своєрідним вогником в темноті, свічею, що дає надію і вказує шлях.
Дуб стає своєрідним прихистком. Його енергія захищає, але це також і авторитарність. Це тепле місце, з якого не хочеться йти, а йти потрібно. Його внутрішнє світло заворожує і породжує благоговіння.
Обидві літери - коротка зупинка для роздумів, внутрішніх пошуків і перепочинку. Обидві водночас дають вказівку для подальшого руху.
Вільха і Гостролист. Обидві - борці. Вільха, вогненна, пов'язана з кров'ю, з помстою дріад за зрубане дерево, відсікає те, що завжає нашому рухові уперед. Це ж робить і Гостролист, перемагаючи Короля Дуба в момент літнього сонцестояння. Обережні енергії Дуба, які тягнулись за нами ще із моменту зимового сонцестояння, відкидаються і гору бере сексуальна, активна енергія Гостролисту. Атрибутом кожної з цих літер є меч, що позбавляє нас непотрібного.
Верба і Ліщина. Обидві - інтуїтивні, пов'язані із природніми енергетичними потоками. Верба вказує на потребу прислухатись до Світу, Ліщина - до наших внутрішніх джерел. Обидві пов'язані із магією та силою слова. Однак, Верба більше пов'язана із жіночою магією, іньською за своєю суттю, а Ліщина - через магію бардів, силою слова, спрямована до світла і енергії ян. Однак, якщо Верба манить нас уперед до гармонії, Ліщина закликає цю гармонію ВІДнайти, знайти заново як те, що було втрачено.
Ясен і Яблуня. Обидва відіграють роль світових дерев. Ясен тут не викликає жодних сумнівів, адже є таким хоча б у скандинавській міфології. Ясен же дає натхнення і мудрість (як джерело-ресурс для створення Одіном Футарку). Однак Яблуня теж не останнє в світі дерево. Її космічна сутність добре відома у біблійній легенді про дерево пізнання добра і зла. Яблуневим островом називають острів вічної молодості, куди відправляються душі померлих. Тоді, коли Ясен закликає до єдності із Світом, прагне показати нам її і дати можливість відчути себе крихітною, але невід'ємною частинкою чогось грандіозно великого, Яблуня кличе нас шукати шляху до втраченої єдності. Це теж рух назад - до того, що ми мали колись. Але це й рух уперед, яким є кожен пошук.
У другій сім'ї багато вказівок на інтуїцію, наш внутрішній голос. Це копання у собі. В такі моменти ми зазвичай "випадаємо" із зовнішньої активності і повністю "провалюємось" у внутрішні переживання. При цьому, така робота чи періоди зупинки-перепочинку є необхідними, адже дають можливість заново набратись сил і заново побачити наші вогники-поводирі.
Коротка дефініція другої сім'ї:
H - відчуй і солод, й біль моїх тенет;
D - під моїм кровом знайдеш відпочинок;
T - відкинь, борись і йди вперед;
C - Я вкажу шлях до Джерела;
Q - Я - поклик згубленого Раю.
Немає коментарів:
Дописати коментар